Слідчий оскаржив наказ
про догану внаслідок відсутності жодних доказів невиконання доручень та
вказівок прокурора.
Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/724/19 вважає,
що сам факт скасування прокурором постанови слідчого не є підставою для
накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
З матеріалів справи
вбачається, що позивач є державним службовцем, а також слідчим органу
досудового розслідування, яким, на думку відповідача, допущені порушення
Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК), про що вказано в описовій частині Наказу № 321. Згідно з оскаржуваним
Наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на думку
відповідача, за неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилось у:
1) незабезпеченні повного,
всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень
у встановлені терміни, недотриманні розумних строків при проведенні
процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин
кримінальних проваджень (4 кримінальні провадження);
2) неупередженому дослідженні
обставин кримінальних проваджень доручень керівника (протокольних рішень
оперативних нарад);
3) порушенні основних обов`язків
державного службовця, передбачених пунктами 7, 8, частини першої статті 8
Закону України від 10.12.2015 № 889 "Про державну службу".
Тобто, в оскаржуваному Наказі відповідач вказує на:
1) невиконання позивачем вказівок
органу досудового розслідування;
2) допущену тяганину при досудовому
розслідуванні 4-х кримінальних справ;
3) порушення вимог статей 2, 9, 28 40
КПК України.
Судами попередніх
інстанцій встановлено, що позивач лише у одному кримінальному провадженні був
старшим групи, а у трьох інших, які були предметом розгляду на оперативних
нарадах, - у складі слідчих груп.
Загалом у оскаржуваному
наказі, протоколах оперативних нарад та вищезгаданій довідці відповідача
вказано рішення, які повинен був вчинити позивач за кожним кримінальним
провадженням, порушення і рішення у цих кримінальних провадженнях, що, на думку
відповідача, є підставою для відповідальності.
Проте, як вказували суди
першої та апеляційної інстанції, відповідач не надав суду доказів невиконання
рішень, вказаних у протоколах нарад. Також суди зазначали, що не надавалось
суду доказів щодо встановлення відповідачем невиконання позивачем вказівок
органу досудового розслідування, тяганини при досудовому розслідуванні 4-х
кримінальних справ, порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК.
Постанови прокурора про
закриття кримінальних проваджень, на які посилався відповідач, також не
спростовують невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування;
тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ і не підтверджують
порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК.
Суди попередніх
інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначали, що сам факт скасування рішень
слідчого не є порушенням, адже резолютивна частина цих постанов прокурора
тільки констатує про скасування постанов слідчого та доручення органу
досудовому розслідуванню організувати розслідування кримінальних проваджень.
Тобто, прокурор в межах
своїх повноважень, відповідно до статті 36 КПК, прийняв процесуальне рішення,
дав керівнику органу досудового розслідування вказівки тільки щодо організації
розслідування, а не слідчому (пункт 4 частини другої статті 36 КПК), не
ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання про
відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення
іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його
відводу або у випадку неефективного досудового розслідування, в тому числі щодо
розумних строків (стаття 28 КПК, пункт 8 частини другої статті 36 КПК), що
видно із змісту постанов прокурора.
Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що сам факт
скасування прокурором, в силу положень статті 36 КПК (зокрема пунктів 4, 5, 7,
частини 2 цієї статті), постанови слідчого в даному випадку не може слугувати
причиною для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на
останнього.тут
Постанова
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01
квітня 2021 року (справа № 560/724/19, адміністративне провадження №
К/9901/20606/20).
