Тобто заборонено
звільнення саме з мотивів інвалідності, а звільнення осіб з інвалідністю з
ініціативи роботодавця допускається за наявності підстав для звільнення (стаття
40, 41 КЗпП). Сама по собі інвалідність не є підставою, через яку роботодавець
не може звільнити працівника - особу з інвалідністю.
У ситуації, коли медико-соціальна
експертна комісія (надалі – МСЕК) установила працівнику групу інвалідності,
роботодавець насамперед має вжити заходів щодо встановлення факту виявленої
невідповідності такого працівника займаній посаді або виконуваній роботі,
оскільки працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи,
роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно до
медичного висновку тимчасово або без обмеження строком (стаття 170 КЗпП).
Для того щоб установити
факт виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок стану здоров’я, роботодавець повинен керуватися довідкою МСЕК,
на зворотньому боці якої зазначається висновок про умови та характер праці, а
також індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, копію якої в
установлених законодавством випадках МСЕК надсилає на адресу підприємства за
місцем роботи працівника - особи з інвалідністю.
|
Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.09 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07 N 757.
|
Якщо:
- це передбачено
індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, на роботодавця
покладається обов’язок відповідно до вимог статті 172 КЗпП організувати
навчання, перекваліфікацію - і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій,
встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень і
створити пільгові умови праці;
- програми
реабілітації немає, роботодавець має право звернутись до МСЕК з проханням
надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я
працівника, якому встановлено інвалідність, займаній посаді або виконуваній
роботі. При цьому роботодавець повинен детально зазначити умови праці, в яких
працює особа з інвалідністю.
За результатами висновку
МСЕК про умови та характер праці працівника - особи з інвалідністю,
роботодавець має запропонувати цьому працівнику інші посади чи роботи, які за
умовами та характером праці відповідатимуть зазначеному висновку, а також
професії та кваліфікації працівника.
Лише після цього, якщо
працівник відмовився від переведення на іншу (легшу) роботу, роботодавець може
звільнити працівника, якому встановлено групу інвалідності, за пунктом 2 статті
40 КЗпП.
Зауважимо, що
в разі скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в
організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі
надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. За
рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі
надається лише таким категоріям інвалідів:
- учасникам бойових дій,
інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.93№ 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- працівникам, які
дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання (стаття
42 КЗпП).
Також роботодавцю слід пам’ятати, що звільняючи інваліда, він може порушити інші норми законодавства про працю, наприклад, якщо не буде дотримано вимог частини першої статті 19 Закону № 875, якою установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
