Чи мають право працівники
контролюючого органу під час проведення перевірок здійснювати фіксацію на фото, аудіо та відео-засоби та чи можливе використання такої фіксації в якості доказу
в суді?
Згідно з частиною другою статтею 19 Конституції України
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом першим пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу
України (надалі – ПК) визначено, що
цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і
зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються
в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх
права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки
їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також
відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі
органи, що визначені підпунктом. 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК, мають право
залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під
час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим кодексом,
фотозйомку та відеозапис.
Водночас, відповідно до частини восьмої статті 4 Закону
України від 05.04.07 № 877 "Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877) органи державного нагляду (контролю) та
суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або
позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не
перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК у разі якщо поняття,
строки, правила та положення інших актів суперечать поняттям, строкам, правилам
та положенням ПК, для регулювання відносин оподаткування застосовуються
поняття, строки, правила та положення ПК.
При цьому, відповідно до частини першої статті 307
Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за
її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку
припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах,
конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Разом з тим, відповідно до Закону № 877 здійснюються
заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей,
визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема,
зобов’язано забезпечити дотримання вимог окремих його статей, у тому числі
частини восьмої статті 4 цього закону.