Процедура відсторонення
державного службовця від виконання посадових обов’язків врегульована статтею 72
Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон про держслужбу). Таке
відсторонення відбувається за рішенням керівника державної служби одночасно з
прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його
здійснення у разі:
- наявності обставин, що
дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити
речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
- впливу на працівників
державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих,
погрози звільненням з роботи;
- перешкоджання в інший
спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Постановою Кабінету
Міністрів України від 09.12.20 № 1236 "Про встановлення карантину та
запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (надалі
– Постанова № 1236), постановлено керівникам державних органів (державної
служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити, зокрема,
відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців,
обов’язковість профілактичних щеплень проти СОVID-19 яких визначена переліком
та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових
профілактичних щеплень проти СОVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП),
частини другої статті 12 Закону України від 06.04.2000 № 1645 "Про захист
населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону про
держслужбу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких
профілактичних щеплень проти СОVID-19 та надали медичний висновок про наявність
протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданий закладом охорони здоров’я.
Наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 04.10.21 № 2153, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928, затверджено перелік
організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти
СОVID-19. До цього переліку включено, зокрема працівників центральних органів
виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій
та їх структурних підрозділів, переважна більшість яких є державними
службовцями.
Згідно зі статтею 5 Закону про держслужбу відносини, що виникають у зв’язку із проходженням державної служби регулюється цим Законом.
Дія норм законодавства
про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не
врегульованих цим Законом.
Відповідно до статті 46
КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним
органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані
наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових
медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та
протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Статтею 46 Закону про
держслужбу встановлено, що стаж державної служби дає право на встановлення
державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної
відпустки.
До стажу державної
служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби
відповідно до цього Закону, а також період, коли державний службовець не
працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним
органом.
Законодавством про
державну службу не передбачено, що період відсторонення від роботи не
зараховується до стажу державної служби для встановлення державному службовцю
надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Таким чином, період
відсторонення державного службовця відповідно до Постанови № 1236, зараховується
до стажу державної служби для встановлення державному службовцю надбавки за
вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно зі статтею 39
Закону про держслужбу ранги державних службовців присвоюються одночасно з
призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування -
після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається
на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної
категорії посад.
Черговий ранг у межах
відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три
роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
Протягом строку
застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня
отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання
службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі
періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Відповідно до пункту 9
Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 20.04.16 № 306, період перебування державного
службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до
досягнення нею шестирічного віку не зараховується до стажу роботи для
присвоєння чергового рангу. У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового
рангу обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до зазначених відпусток
та періоду роботи після виходу з них.
Законодавством про
державну службу не передбачено інших періодів, які не зараховуються до стажу
роботи для присвоєння чергового рангу.
Отже, період
відсторонення державного службовця відповідно до Постанови № 1236. зараховується
до стажу роботи для присвоєння чергового рангу.
Водночас повідомлено, що
роз’яснення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише
інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Роз’яснення НАДС від 30.11.2021 № 144 р/з
