З огляду на значну схожість між
цими видами звільнення їх варто порівнювати за певними ключовими аспектами, з
яких деякі можуть бути сприятливішими для працівника, а деякі – для
роботодавця.
Суб'єкт волевиявлення
У разі звільнення за угодою
сторін (пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП)) процедуру припинення трудових відносин може ініціювати будь-яка сторона трудового договору – як роботодавець, так і сам працівник. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.10.2019 (справа № 1340/6082/18, адміністративні провадження № К/9901/23043/19, № К/9901/28700/19)
зазначив, що основною відмінністю між звільненням за угодою (або ж згодою)
сторін і звільненням з ініціативи працівника є вираження бажання: бажання обох
сторін одночасно – у разі угоди сторін, і відповідно бажання лише працівника –
у разі припинення трудових відносин за його ініціативою. Отже, головним
моментом тут є встановлення волевиявлення однієї сторони або ж обох сторін
одночасно. За визначенням суду волевиявлення – це засіб, яким особа має намір
досягти певних юридичних результатів і який пов'язується із вчиненням фактичних
дій. Якщо волевиявлення обох сторін є одночасним і належним чином зафіксованим,
то звільнення відбуватиметься за угодою сторін.
Тобто, як розтлумачує суд,
звільнення за угодою сторін передбачає, що роботодавець і найманий працівник
досягли спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.
Своєю чергою, звільнення з ініціативи працівника не передбачає обов'язкової
наявності згоди роботодавця на таке звільнення. У цьому разі працівник
реалізовує своє право, передбачене трудовим законодавством. Роботодавець же
вимушений погодитись зі звільненням працівника незалежно від свого бажання.
Строки
Пам'ятаємо, що працівник за
власним бажанням (з власної ініціативи) має право розірвати трудовий
договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або
уповноважений ним орган письмово за два тижні (частина перша статті 38
КЗпП). За угодою ж сторін безстроковий трудовий договір може бути
припинено в будь-який строк, щодо якого працівник і роботодавець досягли
домовленості. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений
для звільнення за власним бажанням працівника двотижневий період. В окремих
випадках сторони застосовують супершвидку процедуру звільнення за угодою сторін
у форматі "сьогодні на сьогодні": сьогодні домовилися – сьогодні
зафіксували своє волевиявлення, сьогодні ж і припинили трудові відносини.
Форма волевиявлення
У разі припинення трудових
відносин відповідні волевиявлення сторін має бути виражено в належній формі.
Так, як зауважує Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в постанові від 24.03.2020 (справа № 553/629/18, провадження №
61-48739св18) пропозиція (ініціатива) і власне угода сторін про припинення
трудового договору за угодою сторін можуть бути укладені як в письмовій, так і
в усній формі.
Якщо працівник подає письмову
заяву про припинення трудового договору, то в ній має бути зазначено прохання
звільнити його за угодою сторін і дата звільнення.
Якщо ж працівник усно висловлює
своє бажання щодо припинення трудового договору, то тут роботодавцеві потрібно
бути уважним, адже в разі чого останній не зможе довести наявність
волевиявлення працівника на звільнення в конкретну дату. Тому в таких випадках
із позиції роботодавця краще запитувати від працівника заяву в письмовій формі.
Водночас у разі звільнення за
ініціативою працівника закон чітко встановлює, що заяву має бути подано лише в
письмовій формі та в належний строк – за два тижні. Так визначено у статті 38 КЗпП, і жодних варіацій тут бути не може.
Реальність волевиявлення
Важливим елементом під час
припинення трудових відносин є наявність реального волевиявлення сторін на
звільнення. Щоб звільнення за угодою сторін було безпроблемним, ця угода має
бути реальною, тобто ґрунтуватися на спільному волевиявленні сторін. Про це
наголошено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.03.2020 (справа № 524/466/17, провадження № 61-10090св19).
У вже згаданій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 (справа № 1340/6082/18) "угоду" визначено як дії громадян і
організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав й
обов'язків; під цим потрібно розуміти наявність вільного волевиявлення обох
сторін. До того ж указано, що недосягнення сторонами згоди щодо припинення
трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє
роботодавця права на звільнення працівника з такої підстави, як угода сторін.
Ще один висновок, до якого дійшов суд (і про що важливо пам'ятати сторонам), –
анулювання домовленості про припинення трудового договору за угодою сторін
можливе лише за взаємної згоди роботодавця і працівника.
Тому, якщо сторони в певний
момент часу вже домовилися про звільнення за угодою сторін у конкретну дату, а
потім хтось із них передумав, то звільнення все одно відбудеться, бо не було
виражено волі іншої сторони на скасування попередніх домовленостей.
Відкликання заяви
Важливим є питання, чи може
працівник відкликати свою заяву про звільнення. Щодо цього питання Верховний
Суд оцінював таку ситуацію: відкликання попередньої заяви про звільнення, яке
роботодавець отримав вже після видання наказу про звільнення, не можна вважати
спільним волевиявленням працівника й роботодавця на анулювання попередньої
домовленості про звільнення за угодою сторін (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.03.2020 у справі № 524/466/17). Очевидно, що так сам було б
вирішено питання в разі, якби працівник відкликав свою заяву про звільнення ще
до моменту видання роботодавцем наказу про звільнення.
Звільнення з ініціативи
працівника не передбачає обов'язкової наявності згоди роботодавця на таке
звільнення, оскільки в цьому разі працівник реалізовує своє право, передбачене
трудовим законодавством. Якщо працівник надумав відкликати свою заяву про
звільнення за власним бажанням, то зробити це він може лише впродовж
двотижневого строку від моменту подання роботодавцю такої заяви. Якщо ж
двотижневий строк закінчився й подану заяву про звільнення працівник не
відкликав, працівник вважатиметься таким, що залишив свою роботу й підтримує
свою вимогу про звільнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі № 1340/6082/18).
Супутні обставини можуть мати значення
За загальним правилом, якщо є
спільна домовленість працівника й роботодавця про звільнення за угодою сторін,
а також погоджено дату звільнення, то відкликання працівником заяви не матиме
юридичних наслідків. Це означає, що відкликання працівником заяви про
звільнення не скасовує угоду сторін про звільнення.
Проте варто зазначити, що
відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін у поєднанні з
іншими обставинами справи (наприклад, наявність чи відсутність дати на заяві
про звільнення, визначення конкретної дати звільнення, з якої трудовий договір
запропоновано розірвати) має значення для встановлення факту наявності
волевиявлення працівника на звільнення на момент видачі роботодавцем наказу про
звільнення. У постанові від 21.11.2018 (справа № 820/243/16, адміністративне провадження № К/9901/11617/18)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказує
на те, що факт відкликання працівником заяви про звільнення хоч і не має юридичних
наслідків, однак свідчить про відсутність у працівника свідомого волевиявлення
щодо звільнення з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП (за угодою сторін). Відповідно, суд дійшов
висновку, що таке звільнення відбутися не може.
Отже, з огляду на зазначене вище,
важливим під час оформлення звільнень є увага до коректного й повного
оформлення документів. Неправильне оформлення документів може призвести до
того, що позиція роботодавця в суді буде слабкою. Своєю чергою суд у разі
оскарження працівником наказу про звільнення, найімовірніше, буде схильний
винести рішення на користь працівника.тут
