Згідно із Законом України від 01.07.10№ 2398 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті
проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (надалі – орган ДРАЦС), а саме:
- районними, районними у містах,
міськими, міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів
цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України;
- виконавчими
органами сільських, селищних і міських рад.
Державна реєстрація смерті є
адміністративною послугою, яка надається безкоштовно в день звернення родичів
померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних
організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та
інших осіб.
Для державної реєстрації смерті
заявнику особисто або через законного представника необхідно надати органу
ДРАЦС:
- заяву про державну реєстрацію
смерті;
- документ встановленої форми про
смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово – медичною установою, або
рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про
оголошення її померлою;
- паспорт, пільгові посвідчення,
військово-облікові документи померлого;
- паспорт (паспортний документ)
одержувача адміністративної послуги у разі їх наявності.
Варто також мати при собі копії названих
вище документів, адже у приміщенні органу ДРАЦС може не виявитися приладу, на
якому можна буде відкопіювати необхідні матеріали.
Заяву потрібно подати в орган
ДРАЦС за останнім місцем проживання померлого, за місцем встановлення факту
смерті особи чи виявлення трупа або за місцем поховання. Така заява подається
не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а якщо неможливо
у такі строки одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної
установи, – не пізніше п’яти днів.
Якщо склалася така ситуація, що
людина померла в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку) державна реєстрація
смерті може бути проведена в найближчому органі ДРАЦС.
Про факт державної реєстрації
смерті органами ДРАЦС видається відповідне свідоцтво.
Свідоцтво про смерть може
видаватися також повторно. Наприклад, другому з подружжя, дітям, у тому числі й
усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і
сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так із боку матері), особі, яка
є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та
піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно
осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Якщо сталося так, що з якоїсь
причини працівники органу ДРАЦС відмовилися видавати свідоцтво про смерть,
заявник має право звернутися зі скаргою до Міністерства юстиції України або
адміністративного суду.тут
