Переведення на інше підприємство/Невикористана "дитяча" відпустка

Працівниця, яка має двох дітей віком 10 і 7 років, звільняється у зв’язку з переведенням до іншої установи. Вона не використала 20 календарних днів додаткової відпустки на дітей. Чи можна перерахувати суму компенсації за невикористані дні цієї відпустки на рахунок нового роботодавця?

Відповідно до  абзацу п’ятого пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі – Закон про відпустки) одним із видів соціальних відпусток є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (надалі – "дитяча" відпустка).

Порядок надання цієї відпустки встановлений статтею 182¹ і 186¹ Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП), а також статтею 19 Закону про відпустки.

Так, згідно із зазначеними нормами одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Зауважимо, що ця соціальна додаткова відпустка надається всім працівникам, які перебувають у трудових правовідносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (надалі – підприємство).

Це означає, що для всіх працівників, у тому числі "бюджетників" (зокрема, педагогічних працівників, працівників установ соціального захисту населення, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування тощо), правила надання такої відпустки єдині.

Якщо працівник, який має право на "дитячу" відпустку, з будь-яких причин не скористався цим правом за декілька попередніх років, він може використати цю відпустку пізніше.

Строк давності, після якого втрачається право на "дитячу" відпустку, чинними нормативно-правовими актами не встановлений (листи Міністерства соціальної політики України від 20.09.13 № 807/13/155-13 та від 12.05.15 № 256/13/116-15).

Крім того, зазначимо, що можливість заміни "дитячої" відпустки грошовою компенсацією у разі, якщо працівник продовжує працювати на цьому ж підприємстві, чинними нормативно-правовими актами не передбачена.

Отримати компенсацію за невикористані дні "дитячої" відпустки працівник має право тільки в разі звільнення (стаття 24 Закону про відпустки).

Щодо можливості перерахування грошової компенсації за невикористані працівником дні цієї відпустки на рахунок іншого підприємства, то тут слід ураховувати наступне.

Частиною третьою статті 24 Закону про відпустки визначено, що у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Отже, законодавець дозволяє за бажанням працівника, який звільняється у зв’язку з переведенням на роботу на інше підприємство, перерахувати грошову компенсацію тільки за невикористані ним дні щорічних відпусток.

Ураховуючи, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи є соціальною відпусткою і не належить до видів щорічної відпустки, то перераховувати грошову компенсацію за невикористані працівником дні "дитячої" відпустки на рахунок підприємства, на яке він переходить - не можна.

З наведеного вище випливає, що у разі звільнення працівника (переведення, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію) йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону про відпустки).

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частиною першою статті 116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, роботодавець повинен письмово його повідомити перед виплатою зазначених сум.