Державна податкова служба
України поінформувала, що Законом України від 30.11.21 № 1914 "Про внесення
змін до Податкового кодексу України (надалі
– ПКУ) та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення
збалансованості бюджетних надходжень" змінено підхід до визначення об'єкта
оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків:
запроваджено окремий порядок відображення від'ємного значення об'єкта
оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років ("податкових
збитків").
Так, починаючи
з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків
мають право зменшувати об'єкт оподаткування не більше ніж на 50% накопичених податкових збитків минулих
податкових (звітних) років. Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджено наказом Державної
податкової служби України від 24.09.21 № 838, який включає 1340
юридичних осіб.
Для платників
податку на прибуток підприємств, які не включені до цього Реєстру, порядок
відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об'єкта оподаткування
за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право
зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від'ємного
значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (абзац перший
підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ ПКУ).
Водночас цим
Законом уточнено норму, яка передбачає збільшення фінансового результат до
оподаткування податкового (звітного) періоду на повну суму витрат по
нарахуванню роялті, якщо роялті нараховані на користь юридичної особи, яка
відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток підприємств чи
сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж базова (основна) ставка податку.
Передбачено, що
така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на
прибуток підприємств роялті на користь правовласників як винагороди на підставі
договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління
(абзац другий підпункту. 6 пункту 140.5.7 статті 140 ПКУ).
Тобто починаючи
з податкового (звітного) періоду, першим днем якого є 01 січня 2022, за такими
операціями платники податку на прибуток підприємств не формують зазначену
різницю і не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму сплачених
роялті.
Нагадаємо, що
організація колективного управління – це неприбуткова організація, єдиним видом
діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених Законом України від 15.05.18 № 2415 "Про ефективне управління майновими правами правовласників
у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Облік і звітність
Міністерством фінансів
України наказом від 12.01.22 № 7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію
щодо окремих питань обліку платників податків (надалі – Консультація).
Консультація
надає відповідь на питання, у яких окремих випадках платник податків
зобов’язаний:
- стати на
облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем
обліку шляхом подачі повідомлення за формою 20-ОПП;
- повідомляти
контролюючі органи за основним місцем обліку про окремі об’єкти оподаткування і
об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;
- подавати
повідомлення за формою № 20-ОПП про об’єкти оподаткування своїх відокремлених
підрозділів (філій, представництв).
Також у
Консультації надається відповідь на питання щодо застосування штрафних санкцій
за внесення до форми № 20-ОПП інформації, іншої, ніж у Рекомендованому
довіднику типів об'єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному веб-сайті
Державної податкової служби України.
Роз’яснення цих
питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства в
частині порядку та обов’язку подання платниками податків до контролюючих
органів повідомлення за формою 20-ОПП.
Контроль і відповідальність
Міністерством фінансів
України наказом від 22.12.21 № 702
"Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.15 N
727 та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів
України від 14.03.13 N 395", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14
січня 2022 року за N 36/37372, затверджено в новій редакції Порядок оформлення
результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань
податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
Оновленим Порядком
визначаються основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної
перевірки, інформативних додатків до акта (довідки) документальної перевірки,
порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання.
Результати
документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі
встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної
перевірки, а в разі відсутності порушень – довідка документальної перевірки.
Акт (довідка)
документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується
посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами,
уповноваженими на це у встановленому порядку, а також платниками податків
(керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними
представниками (у разі наявності).
Факти виявлених
порушень викладаються в акті чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на
первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової
та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,
зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або
отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому
числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію,
що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов'язково
наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин,
які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх
описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання
правил та норм, встановлених ПКУ, проте не вжив достатніх заходів для їх
дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника
податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що
звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Дія Порядку не
поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником
податків принципу "витягнутої руки".
Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення
Міністерством фінансів
України надано роз'яснення щодо застосування "ділової
мети" під час проведення перевірок. За результатами роботи Експертної ради
з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Мінфіні
наказом міністерства від 13.01.22 № 11 затверджено Узагальнюючу податкову
консультацію щодо практичного застосування комплексу норм стосовно наявності
"розумної економічної причини (ділової мети)" під час проведення
перевірок контролюючими органами (надалі
– Консультація).
Консультація
надає роз’яснення стосовно положень ПКУ щодо ділової мети. Зокрема:
- алгоритму та
особливостей застосування положень ПКУ, пов’язаних з ідентифікацією
контрольованих операцій, їх аналізом, а також застосуванням відповідного
коригування;
- особливостей
застосування положень ПКУ щодо наявності ділової мети у податкових (звітних)
періодах, починаючи з 1 січня 2021 року, а також податкових (звітних) періодах,
що охоплюють період з 23 травня до 31 грудня 2020 року (включно);
- застосування
критеріїв ділової мети до правочинів, що були укладені до січня 2021 року, але
господарські операції за якими здійснювались після 01 січня 2021 року;
- визначення та
застосування альтернативних варіантів операції, реально доступних для кожної із
сторін угоди, з метою визначення умов договору (контракту), які були б
узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних
умовах;
- пов’язаності
критеріїв ділової мети, визначених підпунктом 14.1.231 статті 14 ПКУ, та
критеріїв, визначених абзацом третім пункту 103.2 статті 103 ПКУ, щодо
застосування податкових вигід у вигляді звільнення від оподаткування або
застосування пониженої ставки податку, передбаченої міжнародним договором.
Крім того, у
Консультації наведено практичні ситуації (5 прикладів) застосування ділової
мети, які відповідають Положенням Керівництва ОЕСР з трансфертного
ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб та
відображають найбільш поширені ситуації, що можуть виникати у платників
податків.
Фінансові ринки
Національним банком
України удосконалено методологію обліку прямих іноземних інвестицій (ПІІ)
відповідно до міжнародних стандартів.
Відтепер у
статистиці платіжного балансу (ПБ) та міжнародної інвестиційної позиції (МІП) у
ПІІ враховуватимуться кредити, отримані від сестринських компаній-нерезидентів.
Сестринськими вважаються підприємства, які мають спільного безпосереднього або опосередкованого
прямого інвестора, але володіють менше 10% статутного капіталу одне одного.
Такий облік ПІІ
дає змогу охопити більше боргових операцій в межах міжнаціональних корпорацій,
точніше визначити обсяг інвестицій та краще відобразити їх спрямованість.
Урахування
кредитів між сестринськими підприємствами не впливає на сальдо фінансового
рахунку платіжного балансу через перекласифікацію кредитів зі статті "Інші
інвестиції" до статті "Прямі інвестиції".
Праця та заробітна плата
Міністерство економіки
України оприлюднило проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України (щодо реформування законодавства у сфері соціальних відпусток)".
Нормами проекту
забезпечується індивідуальне право кожного з батьків дитини на безперешкодне
(не обмежене зовнішніми обставинами) отримання соціальних відпусток.
Необхідність використання такого права, період реалізації (одночасне
використання відпустки чи іншим чином) визначається за узгодженням між батьками
дитини, на їх розсуд.
Відпустка для догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде надаватися як матері, так і
батькові дитини. Така відпустка може бути використана батьками одночасно.
У проекті акта
наведено визначення терміну "одинока мати"/"одинокий батько",
якими слід користуватися при застосуванні норм законодавства про працю та
відповідно вичерпний перелік категорій осіб, які слід до них віднести.
Проектом
пропонується передбачити право на відпустку для догляду за дитиною "законних
представників дитини, разом з якими вона проживає", замість неоднозначного
терміну "інші родичі дитини". На практиці непоодинокими є випадки,
коли через відсутність визначення терміну "інші родичі" та переліку
документів на підтвердження фактичного догляду за дитиною, працівникам
відмовляють у праві на таку відпустку. Перелік законних представників дитини
відображений у Цивільному кодексі України.
Законопроектом
визначається право бабусі, дідуся чи законного представника дитини на відпустку
для догляду за дитиною, яка є сиротою, позбавлена батьківського піклування
та/або мати чи батько якої є одинокими.
Також законопроектом
чітко регламентовано порядок і умови надання (компенсації при звільненні)
батьківської відпустки. Так, планується визначити, що у разі звільнення
працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні "дитячої"
відпустки, перенесені з попереднього календарного року з підстав, передбачених
у статті 80 КЗпП (за умови неотримання компенсації раніше), а також за всі не
використані ним дні щорічної відпустки.
З метою
імплементації норм підпункту 2 пункту 3 розділу II Директиви Ради 2010/18/ЄС
від 08.03.2010 проектом акта транспоновано положення про завчасне повідомлення
роботодавця батьками дитини про свій намір взяти таку відпустку.
Інше
1. Кабінетом Міністрів України ухвалено
постанову про деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного
обслуговування населення, що регулюватиме порядок оплати медичних послуг у 2022
році.
Постанова
забезпечить оплату медичних послуг, що надаватимуться закладами охорони
здоров’я за рахунок коштів державного бюджету в рамках програми медичних
гарантій, зокрема за укладеними договорами та договорами про реімбурсацію.
Ухвалена
постанова дасть змогу:
- Національній
службі здоров’я України – укласти договори з закладами охорони здоров’я, які
відповідають вимогам до надавача медичних послуг; укласти договори з аптечними
закладами про реімбурсацію лікарських засобів;
- закладам
охорони здоров’я – надавати медичні послуги пацієнтам та отримувати за це кошти
з державного бюджету;
- аптечним закладам
– отримати відшкодування вартості лікарських засобів, що входять у програму
медичних гарантій, із державного бюджету;
- населенню –
отримувати якісні медичні послуги, відповідно до переліку пакетів медичних
послуг, а також лікарські засоби, вартість яких відшкодовується згідно з
затвердженою постановою.
Нагадаємо,
Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування
населення" передбачає, що держава гарантує у межах програми медичних
гарантій повну оплату коштом Державного бюджету України необхідних медичних
послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
- екстреної
медичної допомоги;
- первинної
медичної допомоги;
- вторинної
(спеціалізованої) медичної допомоги;
- третинної
(високоспеціалізованої) медичної допомоги;
- паліативної
медичної допомоги;
- медичної
реабілітації;
- медичної
допомоги дітям до 16 років;
- медичної
допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами громадянам, іноземцям, особам без
громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано
біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.тут
2. Кабінетом Міністрів України внесено зміни (постанова
від 19.01.22 № 45 до Порядку формування та використання сертифіката, що
підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, який
затверджений відповідною постановою від 29.06.21 № 677 “Деякі питання
формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,
негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби”.
Змінами
скорочено строк дії міжнародного COVID-сертифіката і строк дії внутрішнього
COVID-сертифіката з 365 днів до 270 днів.
Також
постановою затверджено клінічні підстави для формування сертифіката на підставі
отримання
бустерної дози вакцини від COVID-19. Цифровий документ можна буде
сформувати після отримання вакцини, що відповідає затвердженим схемам введення
бустерної дози. Водночас зроблено застереження, що сертифікати формуються з
моменту технічної можливості.
Постанова № 45
набрала чинності 27 січня 2022
року.
3. Міністерством охорони здоров’я
України розроблено проект наказу “Про внесення змін до деяких наказів МОЗ“ стосовно
медичних висновків про тимчасову непрацездатність та електронних лікарняних.
Паперові листки непрацездатності у чотирьох виключних випадках продовжать
видавати до 01 травня 2022 року.
Лікарі зможуть
виписувати паперові лікарняні, якщо:
- потрібно
продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій
формі до 01 жовтня 2021 року;
- сплив термін
(сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про
тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі
охорони здоров'я. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності
приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я, а за її
відсутності – головний лікар закладу;
- відбувається
усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у
свідоцтві про народження. Листок непрацездатності видається на підставі рішення
суду про усиновлення та свідоцтва про народження;
- виникли
технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування
електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення
медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.
Водночас факт
не підключення закладу охорони здоров’я до електронної системи охорони здоров’я
не є підставою для видачі паперових лікарняних.
4. Верховною Радою України прийнято у
першому читанні проект Закону від 21.10.2021 (реєстр № 6199) “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних
та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки“. Тобто щодо спрощення
механізму набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
(передбачається внесення змін Земельного кодексу України, законів України від 06.10.98 № 161 “Про оренду землі“, від 01.07.04 № 1952 “Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“).
У Пояснювальній
записці законопроекту зазначено, що встановлена процедура набуття права власності
на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яка діє на сьогодні, є
доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача
такого права численних вимог законів до власника таких земельних ділянок. У
середньому така процедура триває 1–2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.
Особливо
гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок під
садівництво та земельних ділянок для ведення особистого селянського
господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають
високої вартості, але мають підвищені витрати при оформленні договору.
Тож завданням законопроекту
є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки
сільськогосподарського призначення, а також спрощення та здешевлення процедури
набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
5. За повідомленням Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України прийнято Закон України
"Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування
товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та
експрес-відправленнях)". Проект Закону від 28.10.2020 (реєстр № 4278).
Цим Законом:
- вдосконалено
та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість
щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних
поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату податку одержувачами
через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та
експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням
відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень.
- визначено
відповідальними за нарахування та сплату до бюджету податку на додану вартість
у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та
експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо
ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових
та/або додаткових).
- приведено
відповідно до положення Податкового та Митного кодексів України в частині
визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну
територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом
закріплення, що базою оподаткування податком на додану вартість є частина їх
митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або
частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує
неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).
- встановлено можливість
відстрочення сплати податку на додану вартість - протягом 30 днів з дати
оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру;
- виключено
норми, що стосуються питань декларування товарів для митних цілей та порядку
здійснення митних формальностей, у зв’язку із включенням відповідних положень
до проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України
(щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються)
у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та
порядку їх декларування)", який є системно пов’язаним із цим
законопроектом.
- передбачено
перехідний період щодо початку впровадження положень, передбачених пунктом
180.21. статті 180 та підпунктом 191.1.3. пункту 191.1. статті 191 ПКУ, шляхом
зміни пункту 68 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"
Податкового кодексу України.
