Робота за сумісництвом регулюється низкою
нормативно-правових актів. До них належать: Кодекс законів про працю України (надалі – КЗпП); постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників
державних підприємств, установ і організацій" (надалі – Постанова № 245), від 08.02.95 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої
заробітної плати"; Положення про умови роботи за
сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій,
затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року за N 76 (надалі – Положення № 43); Закони України від 24.03. 95 № 108 "Про оплату праці" (надалі – Закон № 108), від 15.11.96 № 504 "Про
відпустки" (надалі – Закон № 504) тощо.
Основними нормативно-правовими актами, які безпосередньо регламентують умови
роботи та оплати праці працівників-сумісників бюджетної сфери (державних підприємств), є Постанова №
245 та Положення № 43. Для працівників-сумісників інших сфер народного господарства ці акти мають рекомендаційний характер.
Працівник має право реалізувати свої здібності до
продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або
одночасно на кількох підприємствах (стаття 21 КЗпП). Це дає змогу працівникам,
крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за
сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за
сумісництвом можна не на одному підприємстві.
При роботі за сумісництвом з працівником укладають
трудовий договір. На практиці існує таке поняття, як зовнішнє сумісництво та
внутрішнє сумісництво.
Якщо працівник працює:
- на одному й тому самому
підприємстві і як основний працівник, і як сумісник, і роботу за сумісництвом
здійснює у вільний від основної роботи час, таку роботу можна назвати
внутрішнім сумісництвом;
- на двох (або кількох) підприємствах,
одне з яких є основним місцем роботи, а друге – місцем роботи за сумісництвом,
така робота вважається зовнішнім сумісництвом.
Трудові договори при внутрішньому сумісництві (за
основною посадою і за посадою за сумісництвом) юридично не пов'язані між собою,
оскільки за кожною посадою окремо визначається порядок оплати праці, тривалість
робочого часу, відпустки тощо.
Приклади:
- зовнішнього сумісництва
Викладач інформатики працює в коледжі (основне місце
роботи) з 900 до 1500 годин та інженером з обслуговування
технічних засобів навчання ліцею (за сумісництвом – 0,25 штатної одиниці) – з
1600 до 1700 годин.
- внутрішнього сумісництва
Викладач інформатики працює в коледжі (основне місце
роботи) з 900
до 1500 годин та в цьому самому коледжі інженером з обслуговування
технічних засобів навчання (за сумісництвом – 0,25 штатної одиниці) з 1500 до 1700 годин.
Що
таке суміщення
Відповідно до пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81№ 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" (надалі – Постанова № 1145) суміщення професій (посад) передбачає
виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим
договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної
роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом
встановленої законодавством тривалості робочого дня.
Взяти до відома:
Постанова № 1145 застосовується на території України на
підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР",
якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на
території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які
не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать
Конституції і законам України.
Головною передумовою суміщення професій (посад) є
наявність відповідної вакансії в штатному розписі підприємства.
Приклад суміщення:
Директор коледжу викладає в коледжі фізику. При цьому посада директора є основною посадою (з 900
до 1800), а роботою за суміщенням є викладання фізики (з 900
до 1800).
Тобто робота за суміщенням здійснюється в той самий проміжок робочого часу, що
відведений для основної роботи.
Порівняльна характеристика роботи за сумісництвом та
суміщення професій (посад):
Сумісництво
|
Суміщення
|
Умови роботи
|
|
При внутрішньому
сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При зовнішньому
сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи фізичної особи-підприємця
|
Робота виконується
на тому самому підприємстві
|
Час виконання
роботи
|
|
У вільний від основної роботи час
|
У той самий
проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи
|
Тривалість роботи
|
|
Не може
перевищувати 4 год. на день і повного робочого дня у вихідний день.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна
перевищувати половини місячної норми робочого часу
|
Не більше 50 % посадового окладу (тарифної ставки) відсутнього
працівника або за вакантною посадою чи у відповідному процентному відношенні
до окладу за основною посадою
|
Відображення у
внутрішній документації підприємства
|
|
Видається
наказ про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. Праця за
сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу
|
Видається наказ про
допущення працівника до роботи за
суміщенням професій (посад). Праця за суміщенням професій (посад) не
відображається в табелі обліку робочого часу
|
Місце зберігання
трудової книжки працівника
|
|
При зовнішньому
сумісництві – на підприємстві за основним місцем роботи працівника.
При внутрішньому
сумісництві – на тому самому підприємстві
|
На тому самому підприємстві
|
Внесення запису в
трудову книжку
|
|
За бажанням працівника за основним місцем
роботи
|
Не вноситься
|
Оплата праці
|
|
Оплата за фактично
виконану роботу
|
Доплата у відсотках до
тарифної ставки за основним місцем роботи
|
Розрахунок
середньої заробітної плати
|
|
Заробітна плата за
сумісництвом не включається в розрахунок середньої заробітної плати за
основним місцем роботи, за винятком працівників, для яких включення її до
середнього заробітку передбачено чинним законодавством
|
Доплата за
суміщення професій (посад) включається до розрахунку середньої
заробітної плати в повному обсязі
|
Щорічна відпустка
|
|
Надається
тривалістю, передбаченою для посади, за якою працівник працює за
сумісництвом. Щорічна відпустка надається одночасно з відпусткою за основним
місцем роботи
|
Окремо не
надається. Доплата за суміщення включається в
розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку заробітної плати за час щорічної відпустки за основною посадою
|
Нарахування
компенсації за невикористану відпустку
при звільненні з посади працівника
|
|
Виплачується.
Розрахунок здійснюється окремо за посадою, за якою працівник працює за
сумісництвом
|
Окремо не
виплачується. Доплата за суміщення включається в розрахунок
середньої заробітної плати при розрахунку компенсації за основною
посадою
|
Допомога по
тимчасовій непрацездатності, а також по вагітності та пологах
|
|
Виплачується за
умов надання працівником необхідного переліку документів
|
Окремо не
виплачується. Доплата за суміщення професій (посад) включається
в розрахунок середньої заробітної плати при розрахунку допомоги по тимчасовій
непрацездатності за основною посадою
|
Оподаткування
податком з доходів фізичних осіб
|
|
Оподатковується
податком з доходів фізичних осіб на загальних
підставах
|
Оподатковується
податком з доходів фізичних осіб на загальних
підставах
|
Нарахування
страхових внесків
|
|
Провадиться на
загальних підставах
|
Провадиться на
загальних підставах
|
Пункт 2 Постанови № 245 містить обмеження на сумісництво
для працівників державних підприємств, а додатком до Положення № 43 встановлено
перелік
робіт, які не є сумісництвом.
Усі працівники, крім основної роботи та роботи за
сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного
законодавства не є сумісництвом:
1. Літературна робота, в тому числі робота по
редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих товарів, яка оплачується з фонду
авторського гонорару.
2. Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з
разовою оплатою праці.
3. Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі
не більш як 240 годин на рік.
4. Виконання обов’язків медичних консультантів установ
охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою
праці.
5. Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах
і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які
не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в
розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування
кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають
керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в
розрахунку 100 годин за навчальний рік.
6. Проведення консультацій науковими працівниками
науково-дослідних інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та
інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони
здоров’я в лікувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з
погодинною оплатою праці.
7. Робота за договорами провідних наукових,
науково-педагогічних і практичних працівників по короткостроковому навчанню
кадрів на підприємствах і в організаціях.
8. Робота без зайняття штатної посади на тому самому
підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх
та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних
закладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями,
педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво
предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та
практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну
норму робочого часу і т. ін.
Робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх,
професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних
закладів, прирівняних до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і
акомпаніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та
музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому
навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна
робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному
виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.
9. Переписування нот, яке виконується за завданнями
підприємств.
10. Організація та проведення екскурсій на умовах
погодинної або відрядної оплати праці, а також супроводження туристських груп у
системі туристично-екскурсійних установ профспілок.
11. Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на
основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього
отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій
роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.
12. Виконання обов’язків, за які установлена доплата до
окладу (ставки) в процентах або в українських карбованцях.
Виконання робіт, зазначених у пунктах 1, 9, 10, у робочий
час не допускається.
Виконання робіт, зазначених у пункті 8, здійснюється
залежно від характеру робіт як в основний робочий час, так і за його межами.
Виконання робіт, зазначених у пунктах 2–7, допускається в
робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації
без утримання заробітної плати.
Відповідно до пункту 2 Положення № 43 керівники державних
підприємств разом з профспілковими комітетами цих підприємств мають право
самостійно встановлювати додаткові обмеження на роботу за сумісництвом. Такі
обмеження поширюються на працівників окремих професій та посад, зайнятих на
важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на
стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва, на осіб, які не досягли 18
років, та на вагітних жінок.
Крім того, згідно із частиною другою статті 21 КЗпП
додаткові обмеження можуть бути встановлені в колективному договорі
підприємства (може містити перелік професій (посад) працівників, яким не
дозволяється працювати за сумісництвом), або угодою сторін (трудовим
договором).
Читайте также: