ТрудоПорядок: Періоди роботи на території інших держав: страховий стаж та обчислення пенсій

Відповідно до статті 17 Закону України від 29.06.04 № 1906 "Про міжнародні договори України" укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід’ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Законом України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі – Закон № 1058) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення складається із законів України та з міжнародних договорів щодо пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Нижче:

Страна
Російська Федерація, Киргизстан, Вірменія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан
Казахстан	Білорусь	Монголія	Латвія	Королівство Іспанія
Молдова	Азербайджан	Угорщина	Литва	Чехія
Грузія	Румунія	Естонія	Словаччина	Болгарія
Російська Федерація

Якщо між Україною та іншою державою не укладено угоду (договір), на громадян України, які постійно проживають на її території, поширюються норми статті 51 Закону № 1058, котра передбачає, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На сьогодні з країнами, з яких одинадцять входили до складу колишнього СРСР, підписані і діють міждержавні та міжурядові угоди. Відповідно до цих угод пенсійне забезпечення здійснюється за територіальним принципом. Тобто, особам, які проживають на території однієї з Договірних Сторін, пенсії призначаються відповідно до законодавства та за рахунок коштів тієї Договірної Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулась за призначенням пенсії. При цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до загального трудового стажу. Зверніть увагу, що згідно з частиною четвертою статті 24 закону № 1058 (набрав чинності 01.01.2004 року) періоди загального трудового стажу та інші періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу відповідно і на умовах, визначених законодавством.

Розглянемо детальніше питання зарахування періодів роботи до страхового стажу та обчислення розміру пенсій за кожною угодою окремо.

Російська Федерація, Киргизстан, Вірменія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан

Виходячи з необхідності захисту прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, маючи зобов’язання щодо непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на території держав – учасниць Співдружності незалежних держав або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, а також реалізуючи це право, 13 березня 1992 року була підписана багатостороння міжурядова Угода про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (надалі – Угода1). Ця Угода підписана державами: Російською Федерацію, Україною, Республіками Киргизстан, Вірменія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан і Білорусь.

Відповідно до статті 1 цієї Угоди пенсійне забезпечення громадян держав – учасниць даної Угоди і членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не провадяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав – учасниць Угоди (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення).

Згідно зі статтею 6 Угоди пенсія громадянам держав – учасниць Угоди призначається за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав – учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Обчислення розміру пенсії за даною Угодою провадиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

У разі переселення пенсіонера в межах держав – учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії при цьому переглядається відповідно до законодавства держави – учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав – учасниць Співдружності незалежних держав і держав, які входили до складу колишнього СРСР або до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав – учасниць Співдружності без легалізації.

Норми статей Угоди не поширюються на пенсійне забезпечення військовослужбовців, яке регулюється спеціальною угодою.

Казахстан

Відповідно до статті 8 Угоди1 про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан 21 вересня 1995 року була підписана Угода про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення (надалі – УгодаК).

УгодаК поширюється на всі види державного пенсійного забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством кожної з держав (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення).

Статтею 4 УгодиК передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Казахстан та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої вони проживають.

Призначення пенсії провадиться за поданням необхідних документів, які підтверджують право на неї згідно із законодавством держави проживання.

Документи, видані в установленому порядку на території держав – учасниць УгодиК, приймаються без легалізації.

При переселенні пенсіонера з території однієї держави на територію іншої держави виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем його проживання.

Пенсії таким пенсіонерам призначаються з дня припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, але не більше ніж за шість місяців від дня письмового звернення до органу, що призначає і виплачує пенсію, за новим місцем проживання.

УгодаК не застосовується щодо військовослужбовців Об'єднаних Збройних Сил СНД, Збройних Сил України і Республіки Казахстан та членів їхніх сімей, крім осіб, яким пенсії призначаються органами соціального захисту населення відповідно до Закону України від 09.04.92 № 2262 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і Закону Республіки Казахстан від 21.01.1993 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і їх сімей".

Молдова

Уряди України та Республіки Молдова 29 серпня 1995 року підписали взаємну Угоду прогарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення (надалі - УгодаМ).

УгодаМ поширюється на державне пенсійне забезпечення громадян, яке встановлено або буде встановлено законодавством кожної з держав (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення).

Після вступу в дію УгодиМ Договірні Сторони на своїй території надають громадянам, котрі постійно там проживають, у тому числі й тим, які переїхали (приїхали) з іншої Договірної Сторони, однакові зі своїми громадянами права в галузі пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Молдова та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством тієї держави, на території якої вони постійно проживають.

У статті 111 Конституції Республіки Молдова 1994 року передбачено, що населеним пунктам лівобережжя Дністра, а також деяким населеним пунктам на півдні Республіки Молдова можуть бути надані особливі форми та умови автономії згідно з особливим статусом, встановленим органічними законами. Оскільки Придністров’я є складовою частиною Республіки Молдова, то громадяни, які переїхали з Придністровського регіону на територію України на постійне місце проживання підпадають під дію положень вищезазначеної УгодиМ.

При переселенні пенсіонера з території однієї держави на територію іншої держави на постійне місце проживання виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється відповідно до внутрішнього законодавства.

За новим місцем проживання пенсіонера пенсія призначається із місяця, наступного за місяцем припинення виплати за попереднім місцем проживання, але не більше ніж за шість місяців до місяця прописки або отримання виду на проживання.

За нормами статті 8 УгодиМ у разі призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах та за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства України і законодавства Республіки Молдова, в тому числі і до вступу в дію УгодиМ, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01 січня 1992 року, провадиться за законодавством держави, яка призначає пенсію.

Для громадян однієї держави, які переселилися на територію іншої держави і працювали після переселення, розмір пенсії обчислюється із заробітку (прибутку) після переселення, за умови дотримання мінімально потрібного періоду праці для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії за законодавством держави переселення.

Для громадян однієї держави, які після переселення на територію іншої держави не працювали або не відповідають вищезазначеним умовам, розмір пенсії обчислюється із середньої заробітної плати працівника відповідної професії і кваліфікації, який зайнятий аналогічною діяльністю на час призначення пенсії тією державою, на територію якої вони переселились.

Якщо неможливо визначити середній заробіток у вищенаведеному порядку, розмір пенсії обчислюється із середньої заробітної плати, яка склалася на час призначення пенсії на території тієї держави, куди переселився громадянин.

Усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає таке забезпечення. Крім таких випадків:

1. У разі переселення громадянина, котрому на території однієї держави була призначена пенсія на умовах, не передбачених законодавством держави, на територію якої він переселяється, виплата пенсії здійснюється державою, яка призначила її, до виникнення права на пенсію за законодавством держави проживання.

2. Пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва призначаються і виплачуються тією державою, законодавство якої було застосоване до працівника в момент отримання каліцтва.

3. Пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання призначаються та виплачуються тією державою, законодавство якої поширювалося на працівника при здійсненні ним трудової діяльності, яка здатна спричинити це захворювання, незалежно від того, що воно вперше було виявлене на території іншої держави.

4. Пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання, викликаного трудовою діяльністю, яка виконувалась як відповідно до законодавства України, так і відповідно до законодавства Республіки Молдова, призначаються та виплачуються тією державою, за законодавством якої в останній раз виконувалася вказана трудова діяльність.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, які видані у встановленому порядку на території України і на території Республіки Молдова, в тому числі й до вступу в силу УгодиМ, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01 січня 1992 року, приймаються без легалізації. Виплата пенсій здійснюється у валюті держави постійного місця проживання отримувача.

УгодаМ не поширюється на пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки і членів їхніх сімей.

Грузія

Між Урядами України і Республіки Грузія 09 січня 1995 року було підписано і введено в дію Угоду про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення (надалі - УгодаГ).

Пенсійне забезпечення громадян Договірних Сторін, а також осіб без громадянства Договірних Сторін, членів їхніх сімей здійснюється компетентними установами згідно із законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої вони постійно проживають. Крім таких випадків:

1. У разі переселення пенсіонера з території однієї Сторони на територію іншої Сторони, якому призначений вид пенсії, не передбачений законодавством Сторони за новим місцем проживання, виплата пенсії продовжується тією Стороною, звідки прибув пенсіонер. При цьому платежі здійснюються в національній валюті тієї Сторони, на територію якої переселився пенсіонер, відповідно до офіційно встановленого Національним банком курсу валюти, що діє на день надходження коштів для виплати пенсій.

2. Пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва призначаються і виплачуються за законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої трудове каліцтво було одержане.

3. Пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання призначаються і виплачуються за законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, що могла спричинити це захворювання, незалежно від того, що воно вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Згідно зі статтею 3 УгодиГ при визначені права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Республіки Грузія, а також трудовий стаж, що визнається на території будь-якої зі Сторін.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї Сторони, приймаються без легалізації на території іншої Сторони.

Відповідно до статті 5 УгодиГ обчислення пенсій здійснюється із заробітку (прибутку) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Розміри заробітку (прибутку) визначаються, виходячи з офіційно встановленого курсу національної валюти на момент призначення пенсії.

При переселенні пенсіонера з території однієї Сторони на територію іншої Сторони виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем переселення, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем проживання.

УгодаГ поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством Сторін (крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення). Статтею 9 УгодиГ передбачено, що пенсійне забезпечення на території Сторін колишніх військовослужбовців Збройних Сил, державної безпеки, внутрішніх військ, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших військових формувань і членів їхніх сімей регулюється спеціальними угодами, тобто норми УгодиГ на дані види пенсій не поширюються.

Білорусь

Угодою між Урядами України та Республіки Білорусь про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення (надалі - УгодаБ) підписаною 14 грудня 1995 року, охоплено такі види державних пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія за вислугу років та пенсія в разі втрати годувальника.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки і членів їхніх сімей регулюється окремими угодами.

Договірні Сторони надають громадянам іншої Договірної Сторони, котрі постійно проживають на їх території, рівні зі своїми громадянами права в галузі пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення громадян Договірних Сторін та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають, якщо Угодою не встановлено інше.

Відповідно до статті 6 УгодиБ при призначенні пенсій зараховується трудовий (страховий) стаж, у тому числі і той, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, набутий за законодавством будь-якої з Договірних Сторін, у тому числі й до набрання чинності УгодиБ, а також на території СРСР до 01 січня 1992 року. При цьому обчислення трудового (страхового) стажу провадиться за законодавством Договірної Сторони, яка призначає пенсію.

Пенсійне забезпечення осіб, які переїжджають з України на постійне місце проживання в Республіку Білорусь, здійснюється відповідно до законодавства Республіки Білорусь з урахуванням норм УгодиБ.

Згідно із Законом Республіки Білорусь "Про пенсійне забезпечення" однією з умов призначення пенсії за віком за Списками № 1 і № 2 є підтвердження особливих умов праці на виробництві, на роботах, в професіях і посадах, передбачених цими Списками, результатами атестації робочих місць.

У зв’язку з цим, у разі звернення за призначенням пенсії за віком осіб, які працювали на території України на виробництві, на роботах, у професіях і на посадах, передбачених Списками № 1 і № 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 № 10, і Списками № 1 і № 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 02.08.95 № 408, органи Республіки Білорусь, які призначають пенсії, приймають рішення про зарахування періоду цієї роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком за вказаними Списками, при умові документального підтвердження особливих умов праці за результатами атестації робочих місць.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані на території будь-якої з Договірних Сторін, приймаються без легалізації.

Громадянам, які проживали на території однієї Договірної Сторони і працювали після переселення на території іншої Договірної Сторони, пенсія обчислюється із заробітку (прибутку), який вони отримували на території Договірної Сторони переселення, якщо ними набутий мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії відповідно до законодавства Договірної Сторони переселення.

Громадянам, в яких відсутній мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, розмір пенсії визначається із середнього заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в Договірній Стороні переселення, аналогічній його останній професії та кваліфікації на території Договірної Сторони попереднього постійного проживання на час призначення пенсії.

При переселенні пенсіонера з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони виплата пенсії припиняється (крім випадків, передбачених частиною третьою статті 8 та статтею 9 даної Угоди) у порядку, передбаченому законодавством відповідних Договірних Сторін.

Компетентна установа Договірної Сторони переселення призначає пенсіонеру, який отримав дозвіл на постійне проживання, пенсію з місяця, до якого проводилася виплата пенсії компетентною установою Договірної Сторони попереднього постійного проживання, але не більш ніж за 6 місяців до місяця звернення за пенсією.

Виплата пенсії здійснюється компетентними установами за рахунок коштів Договірної Сторони, на території якої пенсіонер постійно проживає. Взаємні розрахунки між Договірними Сторонами не провадяться.

Частиною третьою статті 8 УгодиБ передбачено, що в разі переселення пенсіонера, якому на території однієї Договірної Сторони була призначена пенсія на підставах, не передбачених законодавством іншої Договірної Сторони, виплата пенсії проводиться компетентною установою Договірної Сторони, яка її призначила, до виникнення права на пенсію (в тому числі й іншого виду) відповідно до законодавства Договірної Сторони переселення.

Статтею 9 УгодиБ визначено, що пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва призначаються і виплачуються компетентною установою Договірної Сторони, законодавство якої було застосоване до працівника в момент отримання каліцтва.

Пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання призначаються та виплачуються компетентною установою Договірної Сторони, законодавство якої застосовувалося до працівника в період здійснення трудової діяльності, яка здатна спричинити професійне захворювання, незалежно від того, на території якої з Договірних Сторін це захворювання було виявлене вперше.

Пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання, викликаного трудовою діяльністю, яка здійснювалася в період, коли до працівника застосовувалось законодавство будь-якої з Договірних Сторін, призначаються та виплачуються компетентною установою Договірної Сторони, на території якої в останній раз виконувалася вказана робота.

Виплата цих пенсій здійснюється за рахунок коштів Договірної Сторони, яка виплачує пенсію. Платежі пенсії здійснюються у валюті Договірної Сторони, яка виплачує пенсію. Виплата пенсії пенсіонеру проводиться у валюті Договірної Сторони його постійного проживання.

Міністерство соціального захисту Республіки Білорусь з 01 січня 2000 року ввело в дію загальний порядок призначення пенсій та визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій.

Відповідно до чинного законодавства Республіки Білорусь пенсія громадянам, у тому числі й тим, хто переїхав на постійне місце проживання до Республіки Білорусь з інших держав, починаючи з 01 січня 2000 року обчислюється із середньомісячного фактичного заробітку за будь-які 6 років підряд (за вибором того, хто звернувся за пенсією) з останніх 16 років роботи незалежно від наявних перерв у роботі.

Надалі щорічно при призначенні пенсії період, за який враховується заробіток для обчислення пенсії, а також період, з якого він вибирається особою, яка звернулася за пенсією, збільшується на один рік, але не більше ніж число повних років фактично наявного стажу роботи. Так, у 2001 році пенсія обчислюється за будь-які 7 років підряд із останніх 17 років роботи, в 2002 році – за 8 років із 18 останніх років і так далі. При цьому дохід за роботу за межами Республіки Білорусь після 01 січня 1992 року не враховується. Робота на території держав, які входили до складу СРСР, в період до 1 січня 1992 року розглядається як робота в Республіці Білорусь.

Якщо робота за межами Республіки Білорусь після 01 січня 1992 року тривала не менше 5 років з останніх 15 років роботи перед зверненням за пенсією, то вона може бути обчислена з розрахунку середнього заробітку працівників відповідних професій і кваліфікацій в Республіці Білорусь на момент призначення пенсії.

Особам, яким була призначена пенсія в СРСР до 01 січня 1992 року, в разі переселення в Білорусь пенсія обчислюється із заробітку, з якого вона призначалася (перераховувалася) до 01 січня 1992 року за наявними документами в пенсійній справі. За бажанням пенсіонера, який переїхав на постійне місце проживання, пенсія може бути перерахована із заробітку за будь-які 5 років підряд з останніх 15 років роботи перед призначенням пенсії.

У заробіток при обчисленні пенсії включаються всі види виплат (дохід, винагорода за виконану роботу), на які згідно з чинним законодавством нараховувалися страхові внески.

Для обчислення пенсії до уваги береться довідка про заробітну плату, яка містить такі реквізити:

– штамп підприємства, установи, організації (у разі його відсутності – найменування підприємства, установи, організації, юридична адреса);

– дату видачі та порядковий номер;

– прізвище, ім'я та по батькові працівника, на якого видається довідка;

– заробіток помісячно з січня по грудень кожного року, із зазначенням підсумку суми в розрахунку за рік і в цілому за весь період;

– підставу видачі довідки (розрахункові відомості із заробітної плати, особові розрахунки тощо);

– підпис керівника підприємства, установи, організації та головного бухгалтера.

Азербайджан

Пенсійне забезпечення, відповідно до Угоди між Урядами України і Республіки Азербайджан про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення (надалі - УгодаА) громадян Сторін, осіб без громадянства, а також членів їхніх сімей (вступила в силу 02.11.1996 року) здійснюється компетентними установами за законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої вони постійно проживають. Крім таких випадків:

1. Якщо переселяється пенсіонер з території однієї Сторони на територію іншої Сторони, якому було призначено пенсію на підставах, не передбачених законодавством Сторони за новим місцем проживання, виплата пенсії продовжується тією Стороною, звідки виїхав пенсіонер. При цьому виплата пенсії провадиться в національній валюті тієї Сторони, на територію якої переселився пенсіонер, відповідно до офіційно встановленого Національним банком курсу валюти, що діє на день надходження коштів для виплати пенсій.

2. Пенсії по інвалідності і в разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва призначаються і виплачуються за законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої каліцтво було одержане.

3. Пенсії по інвалідності і в разі втрати годувальника внаслідок професійного захворювання призначаються і виплачуються за законодавством і за рахунок коштів Сторони, на території якої відбулася трудова діяльність, що могла спричинити це захворювання, незалежно від того, що воно вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Взаємні розрахунки між Сторонами у цих випадках здійснюються компетентними органами управління, що фінансують виплати пенсій, на підставі спеціальних угод.

УгодаА поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Сторін, крім пенсій, охоплених спеціальними системами пенсійного забезпечення. Пенсійне забезпечення колишніх військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців-надстроковиків, служби Збройних Сил, державної безпеки, військовослужбовців внутрішніх військ, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших військових формувань і членів їхніх сімей регулюється спеціальними угодами.

При визначені права на пенсію за УгодоюА, в тому числі на пільгових підставах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Азербайджанської Республіки, а також трудовий стаж на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01 січня 1992 року.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї зі Сторін, приймаються без легалізації на території іншої Сторони.

Відповідно до статті 5 УгодиА обчислення пенсій здійснюється із заробітку (прибутку) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За новим місцем проживання пенсіонера пенсія призначається з місяця, наступного за місяцем припинення виплати за попереднім місцем проживання, але не більше як за 6 місяців до місяця прописки або отримання виду на проживання.

Румунія

Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення (набрала чинності з 01.06.1961 року), поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, що встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін.

Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення маються на увазі такі види забезпечення (в грошах і натурі), які надаються громадянам за віком, по інвалідності, а також у зв’язку з втратою годувальника.

Положення Угоди поширюються також на всі види соціального забезпечення, що надаються відповідно до законодавства Сторін борцям проти фашизму, а також особам, які служили у Збройних Силах Договірних Сторін.

Громадяни однієї Договірної Сторони і члени їхніх сімей, що постійно проживають на території другої Договірної Сторони, в усіх питаннях соціального забезпечення і трудових відносин повністю прирівнюються до громадян цієї договірної Сторони.

При здійсненні соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин.

За нормами статті 4 даної Угоди при призначенні пенсій зараховується повністю трудовий стаж і період іншої, рівної йому діяльності, в тому числі і стаж для одержання пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, набутий на території обох Договірних Сторін і підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої був набутий стаж.

Обчислення стажу за час роботи в кожній з Договірних Сторін провадиться за законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої протікала робота або прирівняна до неї діяльність.

Пенсії призначаються і виплачуються компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживає на день звернення за призначенням пенсії громадянин, що має право на пенсію і за законодавством цієї Договірної Сторони.

Якщо пенсіонер переселяється з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони, виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється по закінченні місяця, в якому мало місце переселення. Компетентні органи Договірної Сторони, на територію якої переселився пенсіонер, надають пенсіонеру після його переселення пенсію згідно із законодавством своєї держави, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося переселення. Право на пенсію не переглядатиметься в тих випадках, коли законодавство цієї Договірної Сторони передбачає пенсію такого самого виду.

Якщо пенсіонер, що переселився, повернеться на територію Договірної Сторони, де він проживав спочатку, компетентна установа цієї Договірної Сторони поновлює з першого числа місяця, наступного за місяцем повернення, виплату пенсії.

Для громадян, що переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони і працювали після переселення, розмір пенсій обчислюється, виходячи з середньомісячного заробітку (середньої тарифної ставки), згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на територію якої вони переселилися.

Для громадян, які переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони і не працювали після переселення, розмір пенсій обчислюється, виходячи з середньомісячного заробітку (середньої тарифної ставки) працівника відповідної кваліфікації, що займається аналогічною діяльністю на час призначення пенсії в країні, куди вони переселилися.

Переселення особи на територію другої Договірної Сторони має місце тоді, коли особа переселяється на територію цієї Договірної Сторони за згодою відповідних органів обох Договірних Сторін.

Усі витрати, пов’язані зі здійсненням соціального забезпечення за відповідною Угодою, несе Договірна Сторона, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки між Договірними Сторонами не провадяться.

Соціальне забезпечення працівників дипломатичних, консульських і торговельних представництв та інших установ однієї держави, які перебувають у другій державі, провадиться за законодавством держави, що їх направила, і її компетентними органами, коли зазначені особи є громадянами цієї держави.
Украинское законодательство до 1992 года

Монголія

Угода між Союзом РСР і Монгольською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення (надалі - Угода М) набрала чинності з 28 січня 1982 року.

УгодаМ поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв’язку з втратою годувальника.

Положення Угоди поширюються також на всі види соціального забезпечення, які надаються відповідно до законодавства Договірних Сторін військовослужбовцям.

Громадяни однієї Договірної Сторони, які постійно проживають на території іншої Договірної Сторони, з усіх питань соціального забезпечення повністю прирівнюються до громадян цієї Договірної Сторони. Під терміном "постійно проживають", за даною Угодою, розуміються особи, які мають дозвіл на постійне проживання, підтверджений документами, отриманими від компетентних органів відповідної Договірної Сторони.

При здійсненні соціального забезпечення компетентними органами Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, до нього застосовується внутрішнє законодавство.

У разі призначення пенсії зараховується повністю трудовий стаж, у тому числі і стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільговому розмірі, набутий на території обох Договірних Сторін і підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої набуто трудовий стаж.

Розрахунок стажу роботи в кожній із Договірних Сторін провадиться за законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої робота виконувалася.

Для громадян, котрі переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони і працювали після переселення, розмір пенсії розраховується із заробітку цієї роботи після переселення.

Для громадян, які переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони і не працювали після переселення, розмір пенсії визначається в установленому порядку, виходячи із середнього місячного заробітку працівника відповідної кваліфікації, який займається аналогічною діяльністю на момент призначення пенсії в державі, куди вони переселилися.

Пенсії призначаються і виплачуються компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживає на день звернення за призначенням пенсії громадянин і має право на пенсію за законодавством цієї Договірної Сторони.

Якщо пенсіонер переселяється з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони, то виплата пенсії припиняється по закінченню місяця, в якому відбулося переселення.

Компетентна установа Договірної Сторони, на територію якої переселився пенсіонер, встановлює після його переселення пенсію відповідно до свого законодавства. Право на пенсію не переглядається у тих випадках, коли законодавство цієї Договірної Сторони передбачає пенсії того ж самого виду. Пенсії за віком встановлюються при умові досягнення пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії відповідно до законодавства Договірної Сторони, на територію якої переселився пенсіонер.

Соціальне забезпечення працівників, включаючи технічний і обслуговуючий персонал, дипломатичних, консульських і торгових представництв та інших установ однієї держави, які знаходяться в другій державі, а також членів їхніх сімей провадиться за законодавством держави, яка їх направила, якщо вони є громадянами цієї держави.

Соціальне забезпечення працівників підприємств наземного і повітряного транспорту, річкового судноплавства, працівників спільних, акціонерних та інших підприємств та членів їхніх сімей, які направляються на тимчасову чи постійну роботу на територію другої держави, провадиться за законодавством держави, яка їх направила.

Усі витрати, пов’язані з реалізацією соціального забезпечення за цією Угодою, несе Договірна Сторона, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки між державами не провадяться.

Документи та архівні матеріали, необхідні для призначення пенсій відповідно до Угоди, надаватимуться на запит компетентної установи соціального забезпечення іншої Договірної Сторони.
Украинское законодательство до 1992 года

Угорщина

Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення (надалі - УгодаУ), яка набрала чинності з 01 липня 1963 року, поширюється на всі види соціального забезпечення, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін для своїх громадян у сфері пенсійного забезпечення, а саме: пенсії за віком, у разі інвалідності, втрати годувальника.

Положення УгодиУ поширюються на військовослужбовців (у тому числі й на військовослужбовців, які стали інвалідами в період проходження військової служби).

Усі види соціального забезпечення, передбачені цією Угодою, надаються відповідно до свого законодавства органом тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживає громадянин.

Винятки із цього положення встановлено щодо:

– соціального забезпечення працівників дипломатичних, консульських і торговельних представництв, а також працівників інших установ однієї держави, які перебувають у другій державі. У цьому випадку соціальне забезпечення провадиться за законодавством і компетентними органами держави, яка їх направила, коли зазначені працівники є її громадянами;

– соціального забезпечення працівників підприємств однієї держави, направлених на роботу на територію другої держави, що провадиться за законодавством і компетентними органами держави, на території якої знаходиться дане підприємство.

При призначенні пенсій та визначенні їх розмірів зараховується повністю весь трудовий (страховий) стаж, а також інша діяльність, що підлягає включенню в стаж, набута на території обох Договірних Сторін.

Якщо законодавство однієї Договірної Сторони, орган якої провадить обчислення трудового стажу при призначенні пенсій, передбачає пільги для громадян, зайнятих на роботах з шкідливими або важкими умовами праці, то набутий у таких умовах стаж дає право на пільги і на території другої Договірної Сторони.

Питання про зарахування трудового (страхового) стажу та іншої діяльності, що підлягає включенню в стаж, набутих на території третьої держави, вирішується кожною зі Сторін відповідно до свого законодавства.

Пенсії по старості, інвалідності (в тому числі грошові виплати, пов’язані із трудовим каліцтвом і професійним захворюванням), у разі втрати годувальника призначаються і виплачуються відповідно до законодавства своєї країни і за свій рахунок компетентним органом тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживає заінтересована особа на момент подання заяви про призначення пенсії.

Якщо пенсіонер переселяється на територію другої Договірної Сторони, виплата пенсії припиняється по закінченню місяця, в якому відбулося переселення. Компетентний орган Договірної Сторони, на територію якої переселився пенсіонер, надає пенсіонеру після його переселення пенсію згідно з законодавством своєї держави і за свій рахунок, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося переселення.

Право на пенсію не переглядається, коли законодавство цієї Договірної Сторони передбачає пенсію такого самого виду. Якщо ж право на пенсію пов'язано з досягненням певного віку, то вона виплачується з того часу, коли дана особа досягла віку, що дає право на одержання пенсії за законодавством Договірної Сторони, куди вона переселилася.

Громадянам, які переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони і працювали після переселення, пенсії обчислюються згідно із законодавством Сторони, куди вони переселилися.
Заяви й офіційні документи, видані компетентними органами сторін, не вимагають легалізації дипломатичними або консульськими представництвами.

Украинское законодательство до 1992 года

Із сімома країнами - Латвією, Литвою, Естонією, Словаччиною, Королівством Іспанія, Чехією та Болгарією - підписано угоди та договори, що регулюють питання пенсійного забезпечення за пропорційним принципом. Тобто кожна з Договірних Сторін призначає пенсію за стаж роботи, набутий на її території.

Порядок застосування угод (договорів) за пропорційним принципом регламентується укладанням міжвідомчих угод (договорів), якими визначається механізм застосування міждержавних угод (договорів).

У даних угодах (договорах) – різний підхід до зарахування стажу роботи та обчислення пенсії за страховий (трудовий) стаж роботи. Тому він потребує детального розгляду.

Естонія

Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010

Якщо цей Договір не передбачає іншого, Сторони надають на своїй території особам, які проживають або працюють, іншої Сторони однакові права зі своїми громадянами як стосовно поширення на них законодавства, так і стосовно прав на соціальне забезпечення.

Внутрішнє законодавство, яке обмежує виплату допомоги з причин проживання особи за межами території Сторони, не поширюється на осіб, які проживають на території іншої договірної Сторони.

За нормами статей Договору для встановлення права на пенсію, зумовлену накопиченням періодів страхування, з метою підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені відповідно до законодавства обох Сторін, за умови, що вони не збігаються повністю або частково в часі.

При призначенні пенсій, зумовлених наявністю періодів роботи за певною професією або на певній роботі, зараховуються тільки періоди, накопичені відповідно до законодавства обох Сторін у відповідній системі, або в тій же професії, або на тій же роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, які дають право на зазначені пенсії згідно із законодавством обох Сторін, то ці періоди зараховуються для призначення пенсій на загальних підставах.

Якщо право на пенсію згідно із законодавством Сторони виникає без врахування стажу страхування, набутого згідно із законодавством іншої Сторони, відповідна Сторона призначає пенсію тільки на підставі страхового стажу, набутого згідно з її законодавством.

Якщо право на пенсію згідно із законодавством Сторін виникає тільки в результаті підсумовування періодів страхування, набутих згідно із законодавством обох Сторін, розмір пенсії кожна Сторона обчислює і виплачує відповідно до страхового стажу, набутого на її території.

Якщо загальна тривалість періодів страхування, накопичених згідно із законодавством однієї Сторони, становить менше одного року, то цей період зараховується для призначення і виплати пенсії компетентною установою іншої Сторони.

При зарахуванні стажу для призначення пенсії Сторонами застосовуються такі правила:

– періоди роботи на території третьої Сторони зараховуються Стороною місця проживання особи, яка звернулася за призначенням пенсії;

– періоди служби в армії та періоди догляду за неповнолітніми дітьми зараховуються Стороною місця проживання особи, яка звернулася за призначенням пенсії;

– час навчання в учбових закладах зараховується Стороною, де проходило навчання. Якщо навчання відбувалося на території третьої сторони, період навчання зараховується згідно із законодавством Сторони проживання особи, яка звернулася за призначенням пенсії.

При обговоренні механізму реалізації міжурядового Договору про співробітництво в галузі соціального забезпечення представниками України та Естонської Республіки одним із питань було призначення і виплата пенсії однією зі Сторін, законодавство якої дає право на призначення пенсії без урахування страхового стажу другої Сторони. Тобто в разі, якщо особа звертається за призначенням пенсії і в неї достатньо трудового стажу відповідно до законодавства тієї Сторони, на території якої на момент звернення за призначенням пенсії вона проживає (в Естонській Республіці – 15 років, в Україні для чоловіків – 25 років, для жінок – 20 років), то ця Сторона призначає пенсію без урахування страхового (трудового) стажу іншої Сторони.

У разі переїзду пенсіонера (після набуття чинності цим Договором) з території однієї Сторони на проживання на територію іншої Сторони всі вищезазначені види пенсій продовжує виплачувати Сторона попереднього місця проживання.

Необхідні для соціального забезпечення документи, видані на території будь-якої зі Сторін, приймаються без легалізації.

Пред'явлені копії документів або перекладені документи, котрі засвідчила компетентна установа однієї Сторони, дійсні на території іншої Сторони.

Виплата пенсій здійснюється в національній валюті Сторони, на території якої постійно проживає отримувач пенсії, відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком на день оформлення виплатних документів. Банківські витрати, пов’язані з переказом грошових коштів для виплати пенсій особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, покриває компетентна установа Сторони, яка виплачує ці кошти.

Порядок реалізації взаєморозрахунків і виплат, передбачених Договором, регулюється двосторонніми міжвідомчими угодами. Тобто в галузі пенсійного забезпечення – угода між Пенсійним фондом України і Департаментом соціального страхування Естонської Республіки про взаємний переказ і виплату пенсій.

При виникненні страхового випадку за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника до набуття чинності цим Договором за всі періоди страхування та трудову діяльність, набуті на території Сторін до вступу в дію цього Договору, пенсія призначається і виплачується Стороною, на території якої в момент набуття чинності цим Договором відповідна особа проживала, за умови, що за ці ж періоди страхування та трудової діяльності особі вже не виплачується пенсія однією зі Сторін.

Латвія

Україна і Латвійська Республіка 26 лютого 1998 року підписали Договір про співробітництво в галузі соціального забезпечення, що набрав чинності 11 червня 1999 року. Цим Договором визначено такі види пенсій: по інвалідності, пенсія за віком, за вислугу років, у разі втрати годувальника та соціальна.

Відповідно до статті 4 даного Договору Сторони надають громадянам іншої Сторони, що постійно проживають або працюють на її території, а також членам їхніх сімей, незалежно від їх громадянства, однакові права зі своїми громадянами як стосовно поширення на них законодавства, так і стосовно прав на соціальне забезпечення. Ця норма не поширюється на порядок обчислення страхового стажу, набутого до 01 січня 1991 року, громадянам Латвійської Республіки, репатріантам, членам їхніх сімей і нащадкам.

Статтею 16 цього Договору передбачено, що для встановлення права на пенсію, зумовлену накопиченням періодів страхування, з метою підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені згідно із законодавством обох Договірних Сторін за умови, що вони не збігаються повністю або частково в часі.

При призначенні пенсій, зумовлених наявністю періодів роботи за певною професією або на певній роботі, зараховуються тільки періоди, накопичені згідно із законодавством обох Сторін у відповідній системі, професії або роботі. Якщо підсумовувані таким чином періоди не відповідають умовам, які дають право на зазначені пенсії згідно із законодавством обох Сторін, то ці періоди зараховуються для призначення пенсій на загальних підставах.

Трудовий стаж (періоди) і прирівняні до нього періоди, набуті на території України або Латвійської Республіки до 01 січня 1991 року особами, які проживають на території обох Сторін, складають страховий стаж, незалежно від сплати страхових внесків соціального страхування, і враховуються при призначенні і нарахуванні пенсії на території обох Сторін за умови, що одна зі Сторін вже не здійснює виплату пенсій за вказані періоди.

Для підтвердження страхового (трудового) стажу, накопиченого до 1 січня 1991 року, приймаються документи, які засвідчують необхідний стаж. Основним документом є трудова книжка встановленого зразка, в якій записи про період роботи і займану посаду скріплені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства. Для підтвердження свого стажу на території Латвійської Республіки до 1 січня 1991 року особа пред'являє трудову книжку, яка видається працівникам і службовцям державних організацій та запис про звільнення, зроблений відповідно до статей Кодексу законів про працю ЛРСР, що регламентує працю в державних організаціях. Латвійська Республіка даний період включає в стаж роботи, який дає право на державну пенсію відповідно до її внутрішнього законодавства.

Відповідно до Закону Латвійської Республіки «Про державні пенсії» в стаж, необхідний для призначення державної пенсії цієї держави зараховуються періоди сплати соціальних внесків із 01 січня 1991 року, а також періоди трудової діяльності, підтверджені документами, до 01 січня 1991 року незалежно від сплати внесків соціального податку.

Коли ж загальний розмір пенсії, яку отримує особа, не досягає визначеного законодавством Сторони проживання мінімального розміру, за виплату різниці, що гарантує вказаний мінімум, відповідальною є Сторона проживання.

Для встановлення права на отримання державної допомоги соціального забезпечення Латвійської Республіки тим громадянам України, які безперервно прожили в Латвійській Республіці останні 12 місяців, в загальний 60-місячний період постійного проживання зараховуються періоди проживання в Україні.

Відповідно до статті 26 Договору і з метою його виконання було підписано Угоду між Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством добробуту Латвійської Республіки про порядок застосування Договору між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, в якій статтею 7 передбачено, що визначення періодів страхування в кожній зі Сторін відбувається згідно із законодавством тієї Сторони, на території якої ці періоди набуто, крім трудового стажу і прирівняних до нього періодів, набутих на території України чи Латвійської Республіки до 01 січня 1991 року, котрі зараховує Сторона проживання особи на момент звернення за пенсією.

Якщо право на пенсію виникає відповідно до законодавства тільки однієї Сторони, то розмір пенсії кожна Сторона обчислює та виплачує відповідно до страхового стажу, набутого на її території.

Коли ж загальна тривалість періодів страхування, набутих відповідно до законодавства однієї Сторони, становить менше ніж один рік, то цей період зараховується для призначення та виплати пенсії компетентною установою іншої Сторони згідно із законами та іншими нормативно-правовими актами цієї Сторони.

Якщо відповідно до законів та інших нормативно-правових актів однієї Сторони розмір пенсії у разі втрати годувальника залежить від кількості членів родини, компетентна установа бере до уваги й членів родини, що постійно проживають на території іншої Сторони.

Розмір пенсій, призначених до набуття чинності цього Договору, може бути переглянутий відповідно до норм цього Договору при отриманні заяви особи. Такий перегляд не повинен сприяти зменшенню розміру допомоги або пенсії.

У разі переїзду пенсіонера, що отримує пенсію, з території однієї Сторони для проживання на територію іншої Сторони після набуття чинності Договору пенсію продовжує виплачувати Сторона місця призначення пенсій (стаття 3 Угоди між Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством добробуту Латвійської Республіки про порядок застосування Договору між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення).

Литва

08 лютого 2002 року набрав чинності Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення (підписаний 23 квітня 2001 року).

До набрання чинності цим Договором діяла Угода між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, відповідно до якої пенсійне забезпечення осіб провадилось до 1 січня 2000 року за територіальним принципом і охоплювало такі види пенсій: за віком, по інвалідності, за вислугу років та у зв’язку з втратою годувальника.

Починаючи з 01 січня 2000 року до моменту набрання чинності Договору пенсійне забезпечення осіб здійснюється відповідно до Заключного протоколу, чинного протягом дії вищезазначеної Угоди, яким передбачаються такі принципи:

1. При виникненні страхового випадку і наявності в осіб страхового (трудового) стажу, набутого на території обох Договірних Сторін, призначення і виплата пенсій по інвалідності, за віком, за вислугу років, у разі втрати годувальника здійснюється за законодавством і за рахунок коштів кожної Договірної Сторони, пропорційно до відношення тривалості набутого страхового (трудового) стажу за законодавством кожної Договірної Сторони і загальної тривалості стажу, набутого за законодавством Договірних Сторін.

2. У разі переселення з 01 січня 2000 року пенсіонера з території однієї Договірної Сторони на постійне місце проживання на територію іншої Договірної Сторони пенсії по інвалідності, за віком, за вислугу років, у разі втрати годувальника виплачуються за рахунок коштів Договірної Сторони, яка призначила пенсію.

3. Вищезазначені норми не поширюються на пенсії, призначені до 01 січня 2000 року.

Договором між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, який набрав чинності 08 лютого 2002 року, передбачено призначення таких видів пенсій:

– за віком;

– по інвалідності;

– за вислугу років;

– у разі втрати годувальника.

Цей Договір регламентує соціальне забезпечення осіб, що проживають на території однієї зі Сторін, на яких поширювалось чи поширюється законодавство однієї або обох Сторін.

Цей Договір не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки.

Права та обов’язки громадян однієї Сторони, а також членів їхніх сімей, незалежно від їхнього громадянства, що проживають на території іншої Сторони, при застосуванні законодавства цієї Сторони, прирівнюються до прав та обов’язків її власних громадян.

Право на призначення пенсії особа набуває згідно з цим Договором та відповідно до законодавства тієї Сторони, на території якої набуто страховий (трудовий) стаж, що дає право на призначення пенсії.

Якщо цим Договором не передбачено інше, не може бути відмовлено у призначенні пенсії, а призначені не підлягають зменшенню, призупиненню або припиненню їх виплати з тієї причини, що ця особа проживає на території іншої Сторони. Ця норма не поширюється на допомоги по безробіттю, сім’ям із дітьми та на поховання.

При встановленні права на пенсію, зумовлену накопиченням страхового (трудового) стажу, компетентна установа однієї Сторони, з метою сумування стажу, враховує періоди страхування, накопичені відповідно до законодавства другої Сторони, за умови, що цей стаж не збігається повністю або частково в часі.

Якщо законодавство однієї Сторони зумовлює призначення пенсій за стаж, накопичений у відповідній професії або на відповідній роботі, то при призначенні таких пенсій зараховуються періоди, накопичені на підставі законодавства іншої Сторони у тій же професії або на тій же роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, що дають право на зазначені пенсії, то ці періоди зараховуються для призначення пенсій на загальних підставах.

У цьому випадку компетентна установа кожної зі Сторін вираховує розмір пенсії та виплачує її тільки за страховий (трудовий) стаж, накопичений згідно із застосовуваним цією компетентною установою законодавством.

При виникненні страхового випадку після набрання чинності Договором за весь страховий (трудовий) стаж, накопичений з 1 січня 1992 року, зобов’язання по наданню зацікавленій особі відповідної пенсії прийматиметься Стороною, відповідно до законодавства якої цей стаж був накопичений. За весь страховий (трудовий) стаж, накопичений до 1 січня 1992 року на території колишнього СРСР, зобов’язання по наданню зацікавленій особі пенсії відповідно до чинного законодавства приймається Стороною, на території якої ця особа проживає в момент звернення за призначенням пенсії.

Якщо законодавство однієї Сторони ставить призначення пенсій в залежність від умови, відповідно до якої в момент виникнення страхового випадку до відповідної особи або померлого (при призначенні пенсії у разі втрати годувальника) застосовувалось законодавство тієї Сторони, то питання вирішується позитивно і в разі, коли ця умова була виконана на території іншої Сторони.

Якщо законодавство однієї Сторони право на пенсію ставить у залежність від певного періоду державного соціального страхування безпосередньо перед настанням страхового випадку, то умова вважається виконаною, якщо відповідна особа на цей період була застрахована відповідно до законодавства іншої Сторони.

Якщо загальна тривалість страхового (трудового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства однієї Сторони, становить менш ніж один рік та якщо з урахуванням тільки цього стажу згідно із цим законодавством не надається право на пенсію, то цей стаж зараховує для призначення пенсії компетентна установа іншої Сторони.

Якщо страховий (трудовий) стаж, накопичений відповідно до законодавства кожної Сторони, не досягає одного року та право на пенсію не виникає в жодної з них, то весь цей стаж зараховує компетентна установа Сторони, відповідно до законодавства якої при його сумуванні був досягнутий стаж, що дає право на призначення пенсії. У разі виконання цих умов для надання пенсій відповідно до законодавства обох Сторін весь стаж зараховує, пенсію призначає та виплачує компетентна установа тієї Сторони, відповідно до законодавства якої накопичений більш тривалий страховий (трудовий) стаж.

У разі погіршення стану здоров’я особи, що отримує пенсію по інвалідності від загального захворювання, застосовуються такі положення:

1. Якщо особа отримувала пенсію відповідно до законодавства тільки однієї Сторони та з моменту її призначення не підпадала під дію законодавства іншої Сторони, то компетентна установа першої Сторони зобов'язана при призначенні пенсії на підставі положень застосовуваного ним законодавства врахувати погіршення стану здоров’я.

2. Якщо особа отримувала пенсію відповідно до законодавства тільки однієї Сторони та з моменту її призначення підпадала під дію законодавства іншої Сторони або отримувала пенсію відповідно до законодавства обох Сторін, то призначення їй пенсії проводиться згідно з положеннями, зазначеними вище, з урахуванням погіршення стану здоров’я.

3. Якщо особа, що отримує пенсію одного виду на підставі законодавства обох Сторін, набуває право на пенсію іншого виду відповідно до законодавства тільки однієї Сторони та згідно із її заявою переводиться на цю пенсію, то компетентна установа іншої Сторони продовжує виплачувати раніш призначений вид пенсії.

4. Якщо законодавством однієї Сторони передбачено, що право на пенсію або її розмір залежить від кількості дітей, компетентна установа цієї Сторони також враховує дітей, що проживають на території другої Сторони.

Виплата пенсій відповідно до цього Договору здійснюється у валюті Сторони, на території якої проживає особа, що їх одержує.

Порядок виплати пенсій, а також передачі коштів відповідно до офіційного курсу, встановленого центральним банком, передбачається угодою між компетентними органами управління Сторін.

Пенсії, призначені до набрання чинності вищезазначеним Договором, не переглядаються.

Раніше призначені пенсії, у разі переселення пенсіонера з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони, виплачуються Стороною попереднього місця проживання.

Словаччина

Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, який був підписаний 05 грудня 2000 року, набрав чинності 01 січня 2002 року.

З дати набрання чинності цього Договору припинила свою дію Угода між Союзом РСР і Чехословацькою Республікою про соціальне забезпечення від 2 грудня 1959 року, якою було врегульовано питання пенсійного забезпечення громадян України та громадян Словацької Республіки за територіальним принципом.

Договір поширюється на здійснення в Україні, відповідно до законодавства про соціальне забезпечення, таких видів грошових виплат:

– пенсії за віком;

– пенсії по інвалідності;

– пенсії в разі втрати годувальника;

– пенсії за вислугу років.

Питання призначення пенсії відповідно до законодавства кожної зі Сторін врегульоване статтями 11–14 частини четвертої Договору.

Якщо у громадянина виникне право на грошову виплату згідно із законодавством однієї Договірної Сторони компетентна установа цієї Договірної Сторони, призначає пенсію відповідно до страхового стажу, набутого згідно з її законодавством.

Якщо право на грошову виплату не виникає згідно з визначеним вище положенням, то страховий стаж, набутий громадянином відповідно до законодавства обох Договірних Сторін і необхідний для виникнення права на грошову виплату, підсумовується, за умови, що він не перекривається. Якщо періоди обчислення страхового стажу, набутого громадянином згідно із законодавством обох Договірних Сторін, перекриваються, то вони зараховуються лише один раз. Зарахування періодів страхового стажу регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, де цей стаж був набутий.

Обчислення розміру грошової виплати, право на яку виникло, здійснюється таким чином:

а) компетентна установа однієї Договірної Сторони підраховує повний розмір грошової виплати, враховуючи страховий стаж, набутий відповідно до законодавства обох Договірних Сторін;

б) на підставі таким чином обчисленого розміру грошової виплати компетентна установа призначає грошову виплату в розмірі, що відповідає співвідношенню між страховим стажем, встановленим згідно з власним законодавством, та загальним страховим стажем, набутим згідно із законодавством обох Договірних Сторін.

Середній місячний заробіток, необхідний для обчислення розміру грошової виплати згідно із законодавством однієї із Договірних Сторін, обчислюється на підставі середньої заробітної плати, отриманої лише на території цієї Договірної Сторони.

Загальний розмір грошової виплати, встановлений згідно із законодавством обох Договірних Сторін, не може бути меншим за мінімальний розмір грошової виплати, передбаченої законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин перебуває. Відповідну різницю до грошової виплати доплачує компетентна установа тієї Договірної Сторони, на території якої перебуває громадянин.

Якщо страховий стаж, який враховується при призначенні грошової виплати відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, не становить в сумі дванадцять місяців, то грошові виплати відповідно до цього Договору не здійснюються. Це не стосується того випадку, коли є припущення, що право на грошову виплату виникне і за страховий стаж, менший ніж дванадцять місяців. Якщо ж таке право не виникне, то компетентна установа іншої Договірної Сторони враховує цей страховий стаж при визначенні розміру грошової виплати.

Цей Договір не встановлює право на отримання грошових виплат до набрання чинності цим Договором.

Для отримання права на грошові виплати згідно з цим Договором зараховується також страховий стаж, набутий відповідно до законодавства обох Договірних Сторін до набрання чинності цим Договором.

Якщо після набрання чинності цим Договором на територію іншої Договірної Сторони переселиться громадянин, який отримував грошові виплати згідно з Угодою між Союзом РСР і Чехословацькою Республікою про соціальне забезпечення від 02 грудня 1959 року і весь страховий стаж був набутий ним на території тієї Договірної Сторони, з якої він переселився, компетентна установа цієї Договірної Сторони припинить виплати. Компетентна установа іншої Договірної Сторони призначить виплати згідно з власним законодавством.

Якщо після набрання чинності цим Договором на територію іншої Договірної Сторони переселиться громадянин, який отримував грошові виплати згідно з Угодою між Союзом РСР і Чехословацькою Республікою про соціальне забезпечення, від 02 грудня 1959 року, і страховий стаж був набутий ним на території обох Договірних Сторін, Компетентні установи обох Договірних Сторін призначать пенсію згідно із статтями 11–13 цього Договору.

Королівство Іспанія

Угодаміж Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян, яка вступила в силу 27 березня 1998 року (укладена 07 жовтня 1996 року), застосовується в Україні щодо соціального забезпечення населення, а саме: призначення пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, соціальних пенсій.

Кожна з Договірних Сторін виплачуватиме заінтересованим особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, передбачену допомогу відповідно до свого законодавства.

Допомога, визнана Договірними Сторонами на основі законодавства щодо соціального забезпечення населення про вищевказані види пенсій, не може скорочуватися, змінюватися, припинятися чи затримуватися в разі, коли пенсіонер чи особа, яка має право на її отримання, перебуває чи проживає на території іншої Договірної Сторони, а виплата проводиться на території цієї Договірної Сторони.

Допомога, призначена однією з Договірних Сторін громадянам іншої Договірної Сторони, які проживатимуть на території третьої країни, сплачуватимуться їм першою Стороною на тих же умовах, що і громадянам своєї держави, які проживають в третій країні.

Працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, матиме право на допомогу, яка регулюється главою другою частини третьої цього Договору.

Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

Так само компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони. Після визначення стажу, який дає право на отримання допомоги, розмір виплат розраховується згідно з такими правилами:

а) розмір допомоги, на яку заінтересована особа має право, визначатиметься за умови, що сумарний стаж був набутий відповідно до власного законодавства (теоретична пенсія);

б) розмір допомоги встановлюватиметься із застосуванням до теоретичної пенсії, розрахованої відповідно до її законодавства, тієї пропорції, яка існує між трудовим чи страховим стажем, набутим відповідно до законодавства Договірної Сторони, до якої належить орган, що нараховує допомогу, та загальним трудовим чи страховим стажем, набутим під час дії законодавства обох Договірних Сторін (пропорційна пенсія);

в) коли законодавство однієї з Договірних Сторін вимагає максимального трудового чи страхового стажу для призначення повної допомоги, компетентні органи цієї Договірної Сторони беруть до уваги, з метою визначення загального стажу, лише той трудовий чи страховий стаж, який був набутий на території іншої Договірної Сторони і є необхідним для визначення права на отримання вищезгаданої допомоги.

Дані положення не будуть застосовуватися компетентними органами однієї з Договірних Сторін у випадках, якщо загальний трудовий чи страховий стаж, який набуто згідно з її законодавством, становить менше одного року і якщо, беручи до уваги цей стаж, право на отримання допомоги згідно із законодавством цієї Сторони не виникає.

Згідно з правом на допомогу компетентні органи кожної Договірної Сторони визначатимуть та виплачуватимуть допомогу, яка буде найбільш прийнятна для заінтересованої особи, незалежно від рішення, прийнятого компетентним органом іншої Договірної Сторони.

Коли загальний розмір допомоги, призначеної обома Договірними Сторонами, є меншим за мінімальний розмір, передбачений для цього виду допомоги законодавством Договірної Сторони, де проживає заінтересована особа, ця Договірна Сторона визначить та сплатить доплату, щоб гарантувати встановлений мінімум згідно із своїм законодавством.

Коли законодавство однієї з Договірних Сторін обумовлює право на надання певних пільг у разі набуття трудового чи страхового стажу відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, то цей стаж братиметься до уваги для надання таких пільг, якщо він був набутий у тій самій професії або на тій самій роботі.

Якщо набутий на території кожної з Договірних Сторін стаж становить менше одного року, він буде підсумовуватись тією Договірною Стороною, на території якої заінтересованій особі буде призначатися допомога.

Особам іспанського походження, які внаслідок громадянської війни в Іспанії неповнолітніми були ввезені на територію колишнього СРСР, а також викладачам і вихователям, які їх супроводжували, буде зарахований один рік сплати внесків у систему іспанського соціального забезпечення, для того щоб визнати за ними право на отримання іспанської допомоги за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника згідно з цією Угодою.

Статтею 12 вказаної вище Угоди визначається середньомісячний заробіток або регулююча основа. Так, для визначення середньомісячного заробітку для призначення допомоги в Україні і регулюючої основи допомоги в Іспанії компетентні органи обох Договірних Сторін застосовуватимуть своє власне законодавство.

Якщо частина або весь період трудового чи страхового стажу, який повинен братися до уваги компетентним органом української Сторони для обчислення середньомісячного заробітку для призначення допомоги, відповідатиме періодам стажу, набутого відповідно до законодавства іспанської Сторони, то компетентний орган української Сторони визначатиме середньомісячний заробіток таким чином:

а) обчислення буде здійснюватися із заробітку за два останні роки трудового чи страхового стажу в Україні відповідно до власного законодавства;

б) розмір отриманої допомоги буде збільшений відповідно до положень про перерахунок допомоги, передбаченої власним законодавством.

Незалежно від вищезазначених положень, якщо частина чи весь період котирування, який повинен братися до уваги компетентним органом іспанської Сторони для обчислення регулюючої основи допомоги, відповідатиме стажу, набутому відповідно до законодавства української Сторони, вищезгаданий компетентний орган визначатиме ці основи таким чином:

а) обрахування будуть здійснюватися, виходячи з реальних сум котирування особою, застрахованою в Іспанії, протягом років, які безпосередньо передують останній виплаті в соціальне забезпечення іспанської Сторони;

б) розмір отриманої пенсії буде збільшений за рахунок включення збільшень і перерахунків, обчислених для кожного наступного року і до моменту настання підстав для призначення пенсії, для пенсій того ж типу.

У разі, коли законодавство однієї Договірної Сторони зумовлює отримання допомоги, яка регулюється другою главою, необхідністю підлягання працівника її законодавству в момент настання підстав для призначення допомоги, ця умова вважається виконаною, якщо у цей момент працівник був застрахований за умовами законодавства іншої Договірної Сторони, чи, у разі відсутності такого страхування, якщо він отримує допомогу того ж виду від цієї Договірної Сторони або допомогу іншого виду, яка призначається особисто працівнику.

Той же самий принцип буде застосовуватися для призначення допомоги в разі втрати годувальника для того, щоб, у разі необхідності, інша Договірна Сторона могла взяти до уваги, що заінтересована особа на той момент виконувала трудову діяльність або отримувала допомогу.

У разі, коли законодавство однієї Договірної Сторони для призначення допомоги вимагає наявність певних страхових періодів безпосередньо до моменту настання підстав для призначення допомоги, ця умова вважається виконаною, якщо заінтересована особа подасть всі необхідні документи безпосередньо до моменту призначення допомоги іншій Договірній Стороні.

Положення, що зменшують, припиняють чи відміняють отримання допомоги, передбаченої законодавством однієї з Договірних Сторін, яке поширюється на працюючих пенсіонерів, буде застосовуватися до них навіть якщо вони працюють на території іншої Договірної Сторони.

Допомога, призначена відповідно до норм частини третьої Угоди, буде перераховуватися для підвищення з тією ж періодичністю та у тому ж розмірі, що й допомога, призначена згідно з внутрішнім законодавством кожної з Договірних Сторін. Коли розмір допомоги визначається за формулою «Пропорційна», перерахунок до виплати визначається із застосуванням того ж правила пропорційності, яке було застосоване для визначення розміру допомоги.

Для встановлення права на отримання допомоги згідно з цією Угодою враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної з Договірних Сторін до набуття чинності цією Угодою.

Незалежно від попереднього положення, коли виникає право страхового чи трудового стажу, набутого до набуття чинності цією Угодою, кожна з Договірних Сторін для встановлення права на одержання допомоги та розміру буде враховувати страховий чи трудовий стаж, набутий відповідно до її законодавства.

Права заінтересованих осіб, які випливають з випадків, що мали місце до набуття чинності цією Угодою, можуть розглядатися за окремим зверненням, враховуючи положення цієї Угоди, за умови, що відповідна заява подається не пізніше двох років з дня набуття чинності цією Угодою.

Виплата передбаченої цією Угодою допомоги не може проводитися раніше моменту набуття нею чинності.

Чехія

Угоду між Союзом РСР та Чехословацькою Республікою про соціальне забезпечення було підписано 2 грудня 1959 року.

Цією Угодою врегульовано питання пенсійного забезпечення громадян Договірних Сторін за територіальним принципом. Дана Угода поширювалась на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлені або були встановлені законодавством Договірних Сторін (за віком, по інвалідності, незалежно від її причин, сім’ям у зв’язку з втратою годувальника та інші).

Пенсійне забезпечення осіб здійснювалося компетентними органами за законодавством Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають, при цьому до загального трудового стажу зараховувався повністю стаж роботи на території обох Договірних Сторін. Пенсії призначались і виплачувались органами соціального забезпечення тієї Договірної Сторони, на території якої громадяни постійно проживали на день звернення за призначенням пенсії, що мали право на неї. Призначення пенсій провадилось на умовах і в розмірах, передбачених внутрішнім законодавством.

У разі переселення пенсіонера з території однієї Договірної Сторони на постійне проживання на територію іншої Договірної Сторони виплата пенсії припинялась, і орган соціального забезпечення Договірної Сторони, на територію якої переселявся пенсіонер, надавала йому після його переселення пенсію відповідно до власного законодавства.

28 лютого 2000 року вищезазначена Угода втратила чинність.

З 1 квітня 2003 року набув чинності Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення (підписаний 4 липня 2001 року).

У пункті 1 статті 2 цього Договору передбачаються такі види пенсій: за віком; по інвалідності; у разі втрати годувальника.

Цей Договір поширюється на правові норми, що змінюють або заміняють норми, згадані в пункті 1 вищезазначеної статті. Однак Договір не поширюється на правові норми, через які впроваджуються нові види соціального забезпечення, якщо компетентні установи не домовляться про інше.

Цим Договором не порушуються зобов’язання Договірних Сторін, що випливають з їхніх міжнародних договорів, укладених із третіми країнами.

Положення цього Договору поширюються на:

а) громадян Договірних Сторін, що підпадають або підпадали під дію правових норм однієї або двох Договірних Сторін;

б) інших осіб, якщо їхні права виникають на підставі прав громадян Договірних Сторін.

Особи, на яких поширюються положення цього Договору, при застосуванні правових норм кожної із Договірних Сторін прирівнюються у своїх правах до громадян кожної із Договірних Сторін, якщо цим Договором не передбачено інше.

Статтями 13–20 Розділу другого Частини ІІІ Договору визначені загальні та особливі положення щодо призначення пенсій.

Статтею 13 передбачено, що, якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони всі умови, необхідні для виникнення права на пенсію виконані й без прийняття до уваги страхового стажу, набутого відповідно до правових норм іншої Договірної Сторони, компетентна установа першої Договірної Сторони встановлює пенсію виключно на основі зарахованого страхового стажу згідно з її правовими нормами.

Статтею 14 визначено, що, якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникнення, тривання або поновлення права на пенсію залежить від наявності або набуття певного страхового стажу, уповноважений орган в необхідному обсязі має взяти до уваги наявність та подібний страховий стаж, який особа набула згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, за умови, що періоди страхування не збігаються в часі.

Відповідно до статті 15, якщо право на надання пенсії згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникає лише на основі зарахування страхового стажу, набутого згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, уповноважений орган першої Договірної Сторони:

а) визначає розмір пенсії, яка підлягає виплаті, із урахуванням усіх періодів страхування таким чином, нібито весь страховий стаж був набутий виключно згідно з власними правовими нормами;

б) на підставі пенсії, обчисленої відповідно до пункту а) цієї статті, призначає до виплати пенсію в розмірі, що відповідає співвідношенню між страховим стажем, встановленим згідно з правовими нормами першої Договірної Сторони, та загальним трудовим стажем, набутим згідно із правовими нормами обох Договірних Сторін.

Якщо страховий стаж (стаття 16), набутий згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони, не досягає одного року та на підставі цього строку не виникає право на пенсію, уповноважений орган іншої Договірної Сторони цей строк зараховує як стаж, набутий згідно з її власними правовими нормами.

Якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони розмір пенсії залежить від кількості членів сім’ї, уповноважений орган цієї Договірної Сторони бере до уваги і членів сім’ї, котрі постійно проживають на території іншої Договірної Сторони (стаття 17).

У статті 18 передбачено, що для встановлення розміру пенсії уповноважений орган кожної із Договірних Сторін обчислює середню заробітну плату (дохід) або розрахункову базу тільки за періоди страхового стажу, набутого відповідно до правових норм цієї Договірної Сторони.

Статтями 19 та 20 "Особливі положення" врегульовано використання правових норм України і Чеської Республіки і необхідних умов для:

– набуття права на соціальну пенсію дітьми-інвалідами, інвалідність яких виникла до досягнення 16-річного віку і які не були на цей період застраховані (необхідною умовою є постійне проживання на території України);

– набуття права на пенсію по інвалідності особами, інвалідність яких виникла до досягнення ними 18-річного віку і які не були застраховані протягом потрібного періоду (необхідною умовою є постійне проживання на території Чеської Республіки).

Документи, які на території однієї Договірної Сторони були видані та засвідчені в установленому порядку, дійсні на території іншої Договірної Сторони без легалізації.

Компетентні установи, уповноважені органи однієї Договірної Сторони не можуть відмовити в поданні будь-яких документів на тій підставі, що вони оформлені державною мовою іншої Договірної Сторони.

Згідно з цим Договором платежі від однієї Договірної Сторони до іншої Договірної Сторони будуть провадитися у вільно конвертованій валюті або безпосередньо особі, яка одержує пенсію, або через уповноважений орган кожної із Договірних Сторін. В останньому випадку порядок здійснення цих платежів визначається за взаємною домовленістю Уповноважених органів Договірних Сторін.

Уповноважені органи Договірних Сторін можуть за взаємною домовленістю встановлювати порядок компенсації переплачених коштів.

Цей Договір не дає підстав для виникнення права на допомогу до набуття ним чинності.

Цей Договір також поширюється на ті страхові випадки, які вже існували перед набуттям чинності цим Договором.

Для встановлення права на допомогу відповідно до цього Договору приймаються до уваги також періоди страхування, які вже існували перед тим, як Договір набув чинності.

Періоди страхування, набуті згідно з правовими нормами Договірних Сторін їхніми громадянами до дня набуття чинності цим Договором, будуть зараховуватися як періоди тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин на цей день або перед цією датою постійно проживав.

Усі раніше прийняті рішення у сфері соціального забезпечення, які регулюються цим Договором, не суперечать його реалізації.

Пенсії, призначені до набуття чинності цим Договором, у разі переселення громадянина з території однієї Договірної Сторони на територію іншої Договірної Сторони не перераховуються і виплачуються тією Договірною Стороною, яка призначила цю пенсію.

Болгарія

Угода між Союзом РСР і Народною Республікою Болгарія про соціальне забезпечення набрала чинності 11 грудня 1959 року. Вона поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством Договірних Сторін.

Під соціальним забезпеченням, що стосується пенсій, маються на увазі пенсії за віком, по інвалідності, незалежно від її причин, сім’ям у зв’язку з втратою годувальника.

Положення Угоди поширюються також на всі види соціального забезпечення, що надаються військовослужбовцям, інвалідам війни і військової служби, борцям проти фашизму, які передбачені законодавством Договірних Сторін.

Громадяни однієї Договірної Сторони, які постійно проживають на території другої Договірної Сторони, в усіх питаннях соціального забезпечення прирівнюються до громадян цієї Договірної Сторони.

При здійсненні соціального забезпечення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої проживає громадянин, що порушив клопотання про надання соціального забезпечення. Здійснюється дане забезпечення компетентними органами цієї Договірної Сторони.

За нормами статей даної Угоди при призначенні пенсій зараховується повністю стаж роботи на території обох держав, у тому числі і стаж, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах і в пільгових розмірах. При цьому компетентні органи зараховують трудовий стаж або ж період іншої рівної йому діяльності як у своїй, так і в другій державі незалежно від того, яка частина потрібного стажу припадає на роботу в кожній із цих держав.

Обчислення стажу за час роботи в кожній з Договірних Сторін провадиться за законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої здійснювалася робота або прирівняна до неї діяльність.

Громадянам, які переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони і працювали після переселення, пенсії обчислюються із заробітку в країні, куди вони переселилися.

Громадянам, які переселилися з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони і після переселення не працювали, пенсії обчислюються із розрахунку середнього місячного заробітку працівників відповідної професії і кваліфікації на час призначення пенсії в країні, куди вони переселилися. Цей порядок обчислення пенсій застосовується також щодо громадян, які переселилися з однієї країни в іншу після призначення їм пенсій.

Пенсії призначаються і виплачуються компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживають на день звернення за призначенням пенсії громадяни, що мають на неї право. Призначення пенсії провадиться на умовах і в розмірах, передбачених внутрішнім законодавством.

Якщо пенсіонер переселяється з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони, то компетентний орган, що виплачує пенсію, припиняє її виплату з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося переселення.

Компетентний орган Договірної Сторони, на територію якої переселяється пенсіонер, надає після його переселення пенсію відповідно до внутрішнього законодавства. Право на пенсію в цьому випадку не буде переглядатися, якщо законодавство цієї Договірної Сторони передбачає пенсію такого ж самого виду. Надання пенсії за віком провадиться за умови досягнення віку, необхідного для призначення цієї пенсії, відповідно до законодавства Договірної Сторони, на територію якої переселився пенсіонер.

Якщо пенсіонер, що переселився, повертається на територію Договірної Сторони, де він проживав спочатку, компетентний орган цієї Договірної Сторони поновлює пенсію з першого числа місяця, що наступив за тим, у якому повернувся пенсіонер.

Ці положення застосовуються в тому випадку, коли громадянин переселився або повернувся на постійне проживання з території однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони за згодою Договірних Сторін.

Соціальне забезпечення працівників дипломатичних, консульських, торговельних представництв та інших установ однієї держави, які перебувають у другій державі, провадиться за внутрішнім законодавством держави, котра їх направила, за умови, що зазначені співробітники є громадянами цієї держави.

Соціальне забезпечення працівників підприємств наземного і повітряного транспорту, річкового і морського судноплавства однієї держави, яких направляють на тимчасову або постійну роботу на територію другої держави; працівників інших підприємств однієї держави, що направляються на тимчасову роботу на територію другої держави, провадиться за законодавством тієї держави, в якій перебувають органи управління підприємства.

У цих випадках соціальне забезпечення надається компетентними органами держави, що направила працівника.

Усі витрати, пов’язані із здійсненням соціального забезпечення за цією Угодою, несе Договірна Сторона, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки між Договірними Сторонами не провадяться.

З 01 квітня 2003 року набув чинності Договір між Україною і Республікою Болгарія про соціальне забезпечення. З дня набрання чинності цим Договором у відносинах між Україною і Республікою Болгарія припинила дію вищезазначена Угода.

Зазначений Договір діє за пропорційним принципом і поширюється на такі види соціального забезпечення, як пенсії за віком, по інвалідності від загального захворювання, за вислугу років, у разі втрати годувальника.

Цей Договір застосовується до осіб, що проживають на території однієї з Договірних Сторін, до яких застосовувалось чи застосовується законодавство однієї або обох Договірних Сторін та інших осіб, чиї права випливають із прав осіб, вказаних вище.

Стосовно соціального забезпечення Договірні Сторони надають на своїй території громадянам другої Договірної Сторони однакові права зі своїми громадянами.

Пенсії, призначені відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, не підлягають зменшенню, призупиненню чи припиненню їх виплат, а також передбачається, що не може бути відмовлено в призначенні пенсії, на які в особи виникає право відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, з тієї причини, що ця особа проживає на території другої Договірної Сторони.

Договором передбачено таке:

1. Якщо законодавство однієї з Договірних Сторін зумовлює право на пенсію накопиченням страхового (трудового) стажу, то для визначення цього стажу, в разі необхідності, компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує страховий (трудовий) стаж, накопичений за законодавством другої Договірної Сторони, за умови, що цей стаж не збігається в часі.

2. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони зумовлює призначення пенсій за стаж, накопичений у відповідній професії або на відповідній роботі, то при призначенні таких пенсій враховуються також періоди, накопичені на підставі законодавства другої Договірної Сторони у тій самій професії або на тій самій роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, що дають право на зазначені пенсії, то ці періоди зараховуються відповідно до законодавства Договірної Сторони що призначає пенсію. Відповідно до цих положень компетентні установи кожної Договірної Сторони обчислюють розмір пенсії та сплачують її тільки за страховий (трудовий) стаж, набутий відповідно до застосовуваного цією компетентною установою законодавства.

3. Якщо загальна тривалість страхового (трудового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, становить менш ніж 12 місяців і якщо на підставі цього не виникає право на пенсію відповідно до її законодавства, то цей стаж зараховує для призначення пенсії компетентна установа другої Договірної Сторони.

4. Якщо страховий (трудовий) стаж, накопичений відповідно до законодавства кожної Договірної Сторони, становить менш ніж 12 місяців і право на пенсію не виникає в жодній із них, то цей стаж зараховує компетентна установа тієї Договірної Сторони, відповідно до законодавства якої накопичений більш тривалий страховий (трудовий) стаж, що дає право на пенсію.

У разі виконання вищезазначених умов для надання пенсії відповідно до законодавства кожної Договірної Сторони весь стаж зараховує, пенсію призначає і сплачує компетентна установа тієї Договірної Сторони, відповідно до законодавства якої накопичений більш тривалий страховий (трудовий) стаж.

Якщо особа, яка отримує пенсію одного виду на підставі законодавства обох Договірних Сторін, набуває право на пенсію іншого виду відповідно до законодавства тільки однієї Договірної Сторони та згідно з її заявою переводиться на цю пенсію, то компетентна установа другої Сторони продовжує виплачувати раніше призначений вид пенсії.

Цей Договір не поширюється на спеціальні системи пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших осіб, пенсійне забезпечення яких не охоплюється системами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Необхідні для застосування цього Договору документи, видані й засвідчені у встановленому порядку компетентними органами або компетентною установою однієї Договірної Сторони, приймаються компетентними органами або компетентною установою другої Договірної Сторони без легалізації.

Компетентні установи однієї Договірної Сторони не мають права відмовити в розгляді поданих їм заяв або інших документів через те, що вони складені державною мовою другої Договірної Сторони.

Розмір платежів, які компетентна установа однієї Договірної Сторони повинна виплатити особі, що проживає на території другої Договірної Сторони, визначається в грошових одиницях тієї Договірної Сторони, яка їх здійснює.

Переказ грошових виплат на територію другої Договірної Сторони з метою виконання цього Договору здійснюється в конвертованій валюті за згодою Договірних Сторін.

Витрати, пов’язані з переказом коштів для грошових виплат особам, які проживають на території другої Договірної Сторони, провадяться за рахунок коштів компетентної установи тієї Договірної Сторони, яка здійснює ці платежі.

У разі переїзду пенсіонера з території однієї Договірної Сторони на проживання на територію другої Договірної Сторони після набуття чинності цього Договору одержувані ним пенсії продовжує виплачувати Договірна Сторона попереднього місця проживання в порядку, встановленому цим Договором.

Пенсії, призначені до набуття чинності цього Договору, не переглядаються.

Для визначення права на виплату цим Договором приймається страховий (трудовий) стаж, накопичений на території обох Договірних Сторін до набуття чинності цього Договору.

Російська Федерація

Тимчасовою угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, яка підписана 15 січня 1993 року, визначено, що громадянам, які проживають в Україні і пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, надане право на пенсію за віком із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 5 років, тобто чоловікам – по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, а жінкам – по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

Зазначена Тимчасова угода передбачає, що особам, які проживають в Україні і мають 15 календарних років роботи в районах Крайньої Півночі або 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, пенсія призначається в Україні. При цьому частина пенсії, що відповідає тривалості стажу роботи до 1 січня 1991 року, призначається за нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Тобто визначення страхового стажу заробітку і розміру пенсії цим громадянам здійснюється згідно із вищезазначеним Законом.

Частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, відпрацьованого у районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01 січня 1991 року обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

Після набуття права громадянина на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України виплата частини пенсії за стаж роботи після 1 січня 1991 року на Крайній Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, органами Російської Федерації припиняється. Розмір пенсії перераховується згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 5 Тимчасової угоди при переселенні особи, якій була призначена пенсія відповідно до частини 3 статті 14 Закону РРФСР "Про державні пенсії в РРФСР", з території Російської Федерації на територію України виплата цієї пенсії продовжується за новим місцем проживання компетентними органами Російської Федерації до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України із врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав – учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Тобто при досягненні пенсійного віку, для чоловіків – 60 років, для жінок – 55 років, пенсія призначається і виплачується відповідно до чинного пенсійного законодавства України.

Читайте:
Іноземні пенсії
Пенсії громадянам, які проживають за межами України

77

Періоди роботи на території інших держав: страховий стаж та обчислення пенсій