Отже, якщо працівники добре попрацювали (а деякі
категорії працівників, можливо, ще й не встигли), то мають право на відпустку,
а можливо, і не на одну. А якщо ці працівники ще й "особливі": працюють у
важких умовах, навчаються чи пишуть дисертацію, бажають одружитися або вже
мають кількох дітей чи тільки хочуть народити (і бажано, щоб не на робочому
місці), їх треба відпустити у відпустку, кого обов’язково, а кого - за згодою
сторін. За інвентаризацією кількох десятків відпусток, на які працівники мають
право, проведена систематизація їх у таблицях - для кращої наочності - кому, за
що й на який період оформити відпустку.
Відпустка - дуже важлива складова…робочого процесу.
Недарма кажуть: хто не вміє відпочивати, той і працювати не уміє. Важливість та
необхідність відпусток підкреслює і наявність спеціального Закону про відпустки.
Але цікаво, що ані глава V Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП), ані навіть Закон України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон про відпустки) не містять
визначення поняття «відпустка». Цілком припустимо, що, враховуючи різноманіття
відпусток (для різних цілей, різної тривалості, за наявності певних умов чи
обставин для їх надання, та ще й окремим категоріям), законодавець так і не
зважився на формулювання терміна "відпустка".
Але, беручи до уваги, що в КЗпП положення про відпустки
містяться в главі "Час відпочинку", робимо висновок, що відпустка - це час
відпочинку. Далі, відповідно до частини
третьої статті 2 Закону про відпустки, визначаємо, що право на відпустки
забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із
збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у
випадках, передбачених законом. Таким чином, з двох документів "про труд" отримали цілком логічне тлумачення терміна «відпустка», але й воно є не зовсім
досконалим та інформативним щодо всіх нюансів та процесів, пов’язаних з
відпустками.
Але цілком очевидно, що слово це не іншомовного
походження і походить від слова "відпускати". В нашому випадку - відпускати з
роботи. Та чи всі мають право на відпустку?
Вислів, який уже став майже крилатим: "Кожний має право
на відпочинок", але статтею 45 Конституції України зроблено уточнення: не
кожний, а "кожний, хто працює". Закон про відпустки ще більше звужує коло "бажаючих відпочити" (мається на увазі - офіційно): за статтею 2 цього закону право на відпустки
мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами,
установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та
галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Отже, право на відпочинок є у кожного, а право на
відпустку - тільки у тих, хто трудиться. І не просто трудиться, а за трудовим
договором.
При цьому право на відпустки не залежить від строку
трудового договору. Отже, працівники, які працюють за строковим трудовим
договором / контрактом, а також сезонні і тимчасові працівники мають право
ходити у відпустку нарівні з іншими працівниками (звичайно, з урахуванням
певних особливостей щодо її тривалості та надання).
Крім того, відповідно до статті 56 КЗпП робота на умовах неповного
робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав
працівників, таким чином, право на відпустки мають працівники, які працюють на
умовах неповного робочого часу, та сумісники.
Головна умова для визначення права на відпустку -
перебування у трудових відносинах, закріплених у трудовому договорі.
Із зазначеного випливає, що у разі виконання громадянином
роботи за цивільно-правовим договором, внаслідок якого виникають
цивільно-правові, а не трудові відносини, право на відпустку у таких громадян
відсутнє. Не вдасться «організувати» собі відпустку і фізичній особі -
підприємцю, тому що такі особи є особами самозайнятими і в трудових відносинах
не перебувають. А от якщо такі особи-підприємці мають найманих працівників, з
якими укладені трудові договори, то таким працівникам фізичні особи -
підприємці зобов’язані надати відпустки "по повній програмі".
Отже, якщо працівник знаходиться у трудових відносинах,
то роботодавець відпустить його у щорічну основну, а може, ще й додаткову
відпустку, і не на «вільні хліба», а із збереженням заробітної плати. Але якщо
і цих відпусток буде замало, будьте добрі - у відпустку неоплачувану. Все, як
то кажуть, для людей. Не можна не відмітити, що законодавець розщедрився на
види відпусток і встановив для усіх працівників обов'язкове надання основних
відпусток однакової тривалості та ще й додаткових - для працівників, які
працюють в особливих умовах або мають особливі пільги, права чи навіть життєві
обставини. Але якщо ви людина не творча, не навчаєтесь з відривом від
виробництва, не готуєтесь до змагань, і маєте лише одну дитину, доведеться, як то кажуть, "довольствоваться малым".
Отже, які види відпусток законодавець установив для
працівників і хто має на них право (види відпусток наведено з
урахуванням працівників бюджетної сфери).
Види відпусток
№ з/п
|
Види відпусток
|
Норма права
Закон про
відпустки – закон, КЗпП - кодекс
|
Тривалість
відпустки
(календарні
дні)
|
Хто має право
|
1
|
Щорічні відпустки
|
|||
1.1
|
основна відпустка
(положення цих правових норм щодо тривалості щорічної
основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким
установлюється іншими актами законодавства
|
ст. 6 закону,
ст. 75 кодексу
|
не менше 24
|
усі працівники
|
до 56
|
керівні працівники навчальних закладів (НЗ) та установ
освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і
закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники*
|
|||
30
|
інваліди I і II груп
|
|||
26
|
інваліди III групи
|
|||
31
|
особи віком до 18 років
|
|||
пропорційно до відпрацьованого часу
|
сезонні** та тимчасові працівники
|
|||
*Відповідний порядок надання таких відпусток
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 346
**Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 № 278
Визначення сезонних і тимчасових працівників
наведено відповідно в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 № 310 "Про
умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах" та Указі
Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 № 311 "Про умови праці тимчасових
робітників і службовців" (постанова
України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України
окремих актів законодавства Союзу РСР")
|
||||
1.2
|
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими
умовами праці
|
ст. 7 закону,
п. 1 ч. 1 ст. 76 кодексу
|
до 35 (конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється
колективним чи трудовим договором залежно від атестації робочих місць за
умовами праці)
|
працівники, зайняті на роботах, пов’язаних із
негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів*
|
*Відповідний Список виробництв, цехів, професій і посад
із шкідливими і важкими умовами праці затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 17.11.97 № 1290 (додаток 1)
|
||||
1.3
|
додаткова відпустка за особливий характер праці
|
ст. 8 закону,
п. 2 ч. 1 ст. 76 кодексу
|
до 35
(конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється
колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в
цих умовах)
|
окремі категорії працівників, робота яких пов'язана з
підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується
в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного
ризику для здоров’я*
|
до 7
|
працівники з ненормованим робочим днем**
|
|||
*Відповідний Список виробництв, цехів, професій і посад
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290 (додаток
2).
** Згідно із списками посад, робіт та професій,
визначених колективним договором, угодою
|
||||
2
|
Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням
|
ст. 13 - 15-1 закону
|
відпустки надаються різної тривалості залежно від цілей
її надання
|
працівники, які навчаються у відповідних навчальних
закладах
|
3
|
Творча відпустка*
|
ст. 16 закону, ст. 77 кодексу
|
до 3 місяців — для закінчення дисертації на здобуття
наукового ступеня кандидата наук;
до 6 місяців — на здобуття наукового ступеня доктора
наук;
до 3 місяців — для написання підручника чи наукової
праці
|
працівники для закінчення дисертаційних робіт на
здобуття наукового ступеня, написання підручників, монографій та в інших
випадках, передбачених законодавством
|
*Умови надання, тривалість, порядок та оплата творчих
відпусток встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 19.01. 98 № 45. Пунктом 1 цієї постанови передбачено, що творча відпустка надається
працівникам за основним місцем їх роботи. На час творчих відпусток за
працівниками зберігаються місце роботи (посада) та заробітна плата ( пункт 5)
|
||||
3.1
|
відпустка для підготовки та участі в змаганнях*
|
ст. 16-1 закону, ст. 77-1 кодексу
|
не більше як 40 - на рік
|
працівники за основним місцем роботи, які систематично
займаються певним видом спорту, що не є їх функціональним обов'язком на
роботі, та беруть участь у спортивних всеукраїнських та (або) міжнародних
змаганнях
|
*Умови надання, тривалість, порядок, та оплата
відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлені постановою Кабінету
Міністрів України від 01.06.11 № 565
|
||||
4
|
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни
|
ст. 16-2 закону,
ст. 77-2 кодексу
|
14 - на рік
|
учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких
визначений Законом № 3551
|
Закон
України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту"
|
||||
5
|
Соціальні відпустки
|
|||
5.1
|
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами*
|
ст. 17 закону
|
у загальному випадку:
- до пологів - 70;
- після пологів - 56 (70 - у разі народження двох і
більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів
|
жінки на підставі медичного висновку (листка тимчасової
непрацездатності)
|
90 - до родів і 90 - після родів (обчислюється сумарно
і надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до
родів)
|
жінки на підставі медичного висновку (листка тимчасової
непрацездатності) -
абзац перший пункту 10 частини першої статті 30 Закону
№ 796
|
|||
З дня усиновлення - 56 (70 - при усиновленні двох і
більше дітей)
|
особи, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо
з пологового будинку
|
|||
Закон України від 28.02.91 № 796 "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" (надалі - закон № 796)
|
||||
5.2
|
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку*
|
ст. 18 закону
|
до досягнення дитиною трирічного віку
(відпустку більшої тривалості може бути надано без
збереження заробітної плати або частково оплачувану за рахунок власних коштів
підприємства, установи, організації)
|
мати, батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які
фактично доглядають за дитиною; особа, яка усиновила чи взяла під опіку
дитину; один із прийомних батьків чи батьків-вихователів
|
*Лист Міністерства соціальної політики України від 16.05.12 № 158/13/133-12 щодо збереження на період відпустки для догляду за
дитиною до досягнення нею трьох років місця роботи (посади) та заборони
звільнення зазначеної категорії працівників з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу, крім випадку повної ліквідації підприємства,
установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим
працевлаштуванням
|
||||
5.3
|
відпустка у зв’язку з усиновленням* дитини
|
ст. 18-1 закону
|
56 (70 - при
усиновленні двох і більше дітей) після набрання законної сили рішенням про
усиновлення дитини
|
особа, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або
дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років**
|
*Відпустка надається, якщо заява про її надання
надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про
усиновлення дитини.
**Якщо усиновлювачами є подружжя, відпустка надається
одному з них на їх розсуд.
|
||||
5.4
|
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або
повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи*, **
|
ст. 19 закону
|
10 - без урахування святкових і неробочих днів,
установлених ст. 73 КЗпП.
За наявності декількох підстав, загальна тривалість не
може перевищувати - 17
|
- жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком
до 15 років;
- жінка, яка має дитину-інваліда;
- жінка, яка усиновила дитину;
- мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи;
- одинока мати;
- батько дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I
групи, який виховує дітей без матері (у тому числі у разі тривалого
перебування матері в лікувальному закладі);
- особа, яка взяла під опіку дитину або інваліда з
дитинства підгрупи А I групи, чи один із прийомних батьків
|
*Лист Міністерства соціальної політики України від 05.08.16 № 435/13/116-16, в якому надаються відповіді на запитання:
- про відсутність у одинокої матері права на соціальну
додаткову відпустку за підставою «одинока мати», оскільки її 17-річна донька,
для догляду якої вона отримувала зазначену відпустку, набула повної цивільної
дієздатності у зв’язку з народженням нею дитини;
- про збереження права на невикористану соціальну
додаткову відпустку жінки, дитина якої померла у році, в якому така жінка
мала право на зазначену відпустку;
- про обов’язок роботодавця перенести відпустку, якщо
жінка захворіла під час соціальної відпустки;
- про відсутність у роботодавця зобов’язання надати
жінці соціальну відпустку «на дітей», якщо вона щойно прийнята на роботу і
жодного дня ще не працювала на цьому підприємстві, а перебувала у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Особливість цієї
відпустки полягає в тому, що вона надається працюючим жінкам (стаття 19 Закону
про відпустки) (відпрацьованим повинен бути хоча б один день).
**Лист Міністерства соціальної політики України від 05.08.16 № 438/13/116-16, у якому надані відповіді щодо питань надання
відпустки "на дітей":
- зовнішній сумісник має право на соціальні відпустки у
зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку одночасно з наданням цих відпусток за основним місцем роботи;
- жінка, яка знаходиться у відпустці для догляду за
дитиною до досягнення нею 3 років, не має права на соціальну відпустку «на
дітей», бо після відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами фактично не
працювала;
- одинокий батько має право на відпустку «на дітей» або
батько дітей, мати яких тривалий час перебуває у лікувальному закладі;
- мати дитини, яка зареєстрована підприємцем, не має
права на будь-який вид відпусток, оскільки не перебуває у трудових
відносинах;
- укладення жінкою (вдовою) повторного шлюбу з
чоловіком, який не усиновив дитину (дітей), не є підставою для зменшення
тривалості соціальної додаткової відпустки чи її ненадання.
|
||||
6
|
Відпустки без збереження заробітної плати
|
|||
6.1
|
в обов’язковому порядку (див. табл. 4)
|
ст. 84 кодексу, ст. 25 закону
|
тривалість залежить від обставин та наявних пільг
|
окремі категорії працівників
|
6.2
|
за згодою сторін*,**
|
ст. 26 закону
|
не більше 15 - на рік
|
усі працівники
|
*Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 18.03.09 № 2961/0/14-09/06, у якому зазначено, що в разі надання відпустки
без збереження зарплати працівнику за згодою сторін для її отримання одного
його бажання недостатньо, обов’язковою умовою при цьому є спільна угода
сторін.
**Лист Міністерства освіти і науки України від 23.08.13 № 1/11-13346 та лист Міністерства соціальної політики України від 19.09.13 № 416/13/116-13 щодо заборони примусового відправлення працівника у відпустку
без збереження заробітної плати без його згоди, що є грубим порушенням
законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку має бути
притягнено до відповідальності.
|
Слід зазначити, що відповідно до частини
другої статті 4 Закону про відпустки законодавством, колективним
договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися й інші види
відпусток. Наприклад, статтями 20 і 21 закону № 796 передбачено
надання працівникам, віднесеним до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, пільгової щорічної оплачуваної відпустки тривалістю - 14 робочих (16 календарних) днів.
При цьому у листі Міністерства соціальної політики
України від 29.04.16 № 243/13/116-16 із приводу застосування частини другої
статті 4 Закону про відпустки уточнено: "Інші види відпусток, передбачені
колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені.
Отже, заборонено прописувати у колективному або трудовому договорі інші види
неоплачуваних відпусток, а також заборонено вводити спеціальні, не передбачені
статтями 25 і 26 цього закону та нормативною базою підстави для надання
відпустки без збереження зарплати".
Крім того, є категорія працівників, яким, ураховуючи
сферу їх діяльності, щорічні відпустки надаються у визначений законодавством
період. Наприклад, працівникам художньо-постановочної частини і творчим
працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній
період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу (частина
сімнадцята статті 10 Закону про відпустки). А керівним,
педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам
навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні
робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх
на роботу (частина чотирнадцять статті 10 Закону про відпустки).
Також слід пам'ятати про пункт 2 Порядку
надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним
працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних)
частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним,
науково-педагогічним працівникам, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 14.04.97 № 346 (надалі - Порядок
№ 346), де вказано, що наведеним категоріям працівників щорічна
основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року для
санаторно-курортного лікування, якщо це передбачено колективним договором.
Тут слід мати на увазі ще й припис пункту 4
Порядку № 346: педагогічним і науково-педагогічним працівникам
невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна
бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках,
передбачених колективним договором, - в інший канікулярний період.
Є і такі категорії працівників, для яких тривалість
щорічних основних відпусток визначається спеціальними законами, а положення Закону про відпустки
в цій частині на них не поширюються. Таким працівникам надано право на щорічну
основну відпустку довшої тривалості.
Щорічні основні відпустки для окремих категорій
працівників на підставі інших актів законодавства України
№ з/п
|
Категорія
працівників
|
Тривалість
відпустки
(календарні
дні)
|
Підстава
|
1
|
Державні службовці
|
30
|
ст. 57 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну
службу"
|
2
|
Посадові особи місцевого самоврядування
|
30
|
ст. 21 Закону України від 07.06.01 № 2493 "Про службу в органах місцевого самоврядування"
|
3
|
Судді
|
30 робочих днів
|
ст. 136 Закону України від 02.06.16 № 1402 "Про судоустрій і статус суддів"
|
4
|
Прокурори
|
30
|
ст. 82 Закону України від 14.10.14. № 1697 "Про прокуратуру"
|
Військовослужбовці
|
Від 30 до 45 - залежно від вислуги років
|
ст. 101 Закону України від 20.12.91 № 2011 "Про соціальний
і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
|
|
5
|
Працівники протитуберкульозних закладів
|
||
5.1
|
які надають меддопомогу хворим на активні форми
туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що
їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання
приміщень, у яких перебувають такі хворі
|
36
|
ст. 23 Закону України від 05.07.01 № 2586 "Про протидію захворюванню на туберкульоз"
|
5.2
|
які захворіли на туберкульоз унаслідок виконання
службових обов’язків
|
45 - із використанням її у літній або інший зручний для
них час
|
Працівникам, які навчаються, можуть бути надані як
оплачувані, так і без збереження заробітної плати відпустки у зв’язку з
навчанням (навчальні відпустки). Зупинимося більш детально на правилах надання
додаткових оплачуваних навчальних відпусток, тому що вони надаються обов’язково
та незалежно від щорічної та додаткової відпусток і користуються особливим "попитом" у працівників, які навчаються. При цьому надання навчальних відпусток
має свої особливості.
А саме оплачувані додаткові відпустки у зв’язку з
навчанням не підлягають:
- перенесенню на інший період (у тому числі і через
тимчасову непрацездатність);
- продовженню на святкові та неробочі дні;
- компенсації за невикористані дні відпустки.
У разі збігу відпустки у зв’язку з навчанням із щорічною
відпусткою остання повинна бути перенесена на інший період або продовжена ( частина
друга статті 11 Закону про відпустки). Крім того, відповідно до статті 212 КЗпП та статті 10
Закону про відпустки за бажанням працівників, які навчаються без
відриву від виробництва, щорічні відпустки можуть бути приєднані до навчальних.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх
школах, за їх бажанням щорічні відпустки надаються з таким розрахунком, щоб
вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Навчальні відпустки надаються протягом навчального, а не
календарного року в строки (на період), що визначаються навчальними закладами.
На час додаткових навчальних відпусток за працівниками за
основним місцем роботи зберігається середній заробіток (стаття 217 КЗпП). А час відпустки у зв’язку з
навчанням зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну
відпустку.
Звертаємо увагу. На час
додаткових навчальних відпусток (у зв’язку з навчанням у загальноосвітніх
навчальних закладах, у професійно-технічних навчальних закладах, вишах) за
працівником зберігається середня заробітна плата тільки за основним місцем
роботи. Це випливає з положень статті 217 КЗпП.
З цього приводу у листі Міністерстві праці та соціальної
політики України від 05.06.08 № 5305/0/14-08/06 указано: надання оплачуваних
відпусток за місцем роботи за сумісництвом чинним законодавством не
передбачено. На час оплачуваної навчальної відпустки, що надається працівнику
за основним місцем роботи, він може взяти на роботі за сумісництвом відпустку
без збереження заробітної плати за підставою, передбаченою пунктом 14 статті 25
Закону про відпустки.
Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням
1
|
в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах,
класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах
(стаття 13 Закону про відпустки
|
||||
Підстави та
тривалість надання відпусток
(календарні дні) |
Хто має право
на відпустку
|
||||
На
період складання:
- випускних іспитів в основній* школі — 10;
-
випускних іспитів у старшій** школі — 23;
-
перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 - без
урахування вихідних
|
Працівники, які здобувають загальну середню освіту при
загальноосвітніх школах
|
||||
21
|
Працівники, які складають іспити екстерном за основну
школу
|
||||
28
|
Працівники, які складають іспити екстерном за старшу
школу
|
||||
*Основна школа — школа другого ступеня, яка забезпечує
базову загальну середню освіту (9 класів);
**Старша школа — школа третього ступеня, яка забезпечує
повну загальну середню освіту ( частина перша статті 36 Закону
України від 23.05.91 № 1060 "Про освіту") (надалі - закон № 1060)
|
|||||
2
|
у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ)* (стаття 14 Закону про відпустки)
|
||||
35 - протягом навчального року
|
Працівники, які успішно навчаються на вечірніх
відділеннях ПТНЗ
|
||||
*До професійно-технічних навчальних закладів належать:
професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище
соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей;
професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє
професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище;
училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр
професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий
центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;
навчально-курсовий комбінат; навчальний центр та інші (частина перша статті 41 закону № 1060)
|
|||||
3
|
у вищих навчальних закладах*, навчальних закладах
післядипломної освіти та аспірантурі (стаття 15 Закону про відпустки)
|
||||
Категорія
працівників / підстава надання
навчального закладу |
Форма навчання
|
Курс
навчання
|
Рівень
акредитації
|
Тривалість***
(календарні дні ) |
|
3.1
|
Працівники, які успішно** навчаються без відриву від
виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами
навчання, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт,
складання заліків та іспитів
|
Вечірня
|
1 та 2
3 та наступні
|
I та II
|
10
20
|
Вечірня
|
1 та 2
3 та
|
III та IV
|
20
30
|
||
Заочна
|
1 та 2
|
Незалежно
|
30
|
||
Заочна
|
3 та наступні.
|
Незалежно
|
40
|
||
3.2
|
На період складання державних іспитів
|
Вечірня і заочна
|
Незалежно
|
30
|
|
3.3
|
На період підготовки та захисту дипломного проекту
(роботи)
|
Вечірня і заочна
|
I та II
|
2 місяці
|
|
III та IV
|
4 місяці
|
||||
*Вищими навчальними закладами є: університет, академія,
інститут, коледж (частина перша статті 43 закону № 1060), стаття
28 Закону України від 01.07.2014 № 1556 "Про вищу освіту".
**Підтвердженням факту успішного навчання
працівника-студента (відсутність академічної заборгованості за ним) для
роботодавця є довідка-виклик навчального закладу, форма якої затверджена наказом
Міністерством освіти і науки України від 05.07.16 № 782, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 року за № 1030/29160 (у довідці-виклику зазначається,
що студент успішно виконує навчальний план).
***Тривалість цих відпусток диференціюється залежно від
таких критеріїв: форма навчання, рівень акредитації навчального закладу, курс навчання
|
|||||
3.4
|
Працівники, допущені до складання вступних іспитів в
аспірантуру для підготовки та складання іспитів
|
10 - на кожний іспит (один раз на рік)
|
|||
3.6
|
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва
в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки
|
30 - та за бажанням працівника протягом чотирьох
років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в
розмірі 50 % середньої заробітної плати працівника
|
|||
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток
працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною
(вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та
вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи
післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і
наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації (частина друга статті 15 Закону про відпустки)
|
|||||
4
|
у вищих навчальних закладах із вечірньою та заочною формами навчання, де
навчальний процес має свої особливості* (стаття 15 Закону про відпустки)
|
||||
Напрями
підготовки
|
Тривалість
відпустки**
(календарні дні) |
||||
4.1
|
культура (народна художня творчість), музичне мистецтво
|
щорічно по 10 - із збереженням і по 10 -
без збереження
|
|||
4.2
|
театральне мистецтво, кіно-телемистецтво
|
щорічно по 20 - із збереженням і по 10 без збереження
|
|||
4.3
|
філологія (мова та література
|
щорічно
по 10 - без збереження
|
|||
*Порядок, тривалість та умови надання щорічних
відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою
та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 634.
**Законодавством може встановлюватись інша тривалість
відпусток у зв’язку з навчанням. Працівникам, які успішно навчаються у таких
закладах, надаються також відпустки понад відпустки, передбачені статтею 15 Закону про відпустки
|
|||||
5
|
на час профспілкового навчання (стаття 15-1 Закону про відпустки)
|
||||
Категорія
працівників
|
Тривалість
відпустки
(календарні дні) |
||||
5.1
|
Працівники, обрані до складу виборних
|
до 6
|
Стосовно відпусток без збереження заробітної плати читайте:
З питання неоплачуваних відпусток (початок)
З
питання неоплачуваних відпусток (закінчення)