77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Допуск/недопуск представників суб'єкта владних повноважень до перевірки

Із 01.01.2017 року для роботодавців разом із підвищенням мінімальної заробітної плати працівників зросли й суми штрафів за порушення законодавства про працю, а також з’явилися нові штрафні санкції. Зокрема - за недопущення до перевірки інспекторів Державної служби України з питань праці. Тож постає закономірне питання: чи може інспектор навідатися на перевірку без попереджень і чи є способи захисту від самовільних та несанкціонованих перевірок. Які саме документи зобов’язаний пред'явити інспектор з праці, аби потім підприємству, установі чи організації не пред’явили додатковий штраф за його недопущення до перевірки
Відповідно до частини другої статті 265  Кодексу законів про працю України, окремі розміри штрафних санкцій застосовуватимуться в разі недопущення до проведення перевірки з питань 
- дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - штраф у розмірі 9600 гривен (абзац шостий);
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків, створення перешкод у її проведенні - штраф у розмірі 320000 гривен (абзац сьомий).

У світлі таких чималих сум, згадаємо законні підстави допуску/недопуску представників суб'єкта владних повноважень до перевірки суб'єктів господарювання.  
Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України від 05.04.07 № 877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877):
- перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення);
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання;
- суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Водночас, пунктом 4 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.12  № 390, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603, також зазначено, що інспектор з праці має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. 
З наведених вище нормативно-правових актів випливає, що в інспекторів із праці відсутнє право на проведення перевірки, без пред’явлення зазначених вище документів, а тому суб'єкт господарювання, на законних підставах, може не допускати їх до здійснення відповідного заходу.

Частиною другою (у редакції відповідного закону від 03.11.16 № 1726) статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) державного органу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У зв’язку з цим, рекомендуємо таке.
Ураховуючи, що законом передбачено:
а) три документа (наказ, розпорядження, рішення), на підставі яких оформляється направлення на проведення перевірки, суб'єкту господарювання необхідно:
- у положенні про відповідний орган державного нагляду (контролю) перевіряти правомірність керівника цього органу приймати (видавати) документ, зазначений у направленні - по кожному конкретному випадку пред’явлення інспектором з праці направлення.
Наприклад, підпунктом 20 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.15 № 96 (надалі – положення № 96) встановлено, що голова цього органу підписує накази. Тому, посилання у направленні на перевірку на інший документ (розпорядження, рішення) є неправомірним, оскільки цей розпорядчий документ буде прийнятий керівником органу державного нагляду (контролю) із перевищенням повноважень, наданих нормативно-правовим актом. Звідси - направленні на перевірку, що пред’явлено інспектором з праці суб'єкту господарювання, - є недійсним;

б) право заступників керівника органу державного нагляду (контролю) підписувати направлення на перевірку, отже суб'єкту господарювання необхідно з'ясовувати це право у відповідному локальному розпорядчому документі про розподіл функціональних повноважень між керівниками цього державного органу.
Наприклад, підпунктом 15 пункту 11 положення № 96 встановлено, що голова Державної служби України з питань праці розподіляє обов’язки між своїми заступниками. Відповідно до пункту 11-1 цього положення  голова має двох заступників, у тому числі одного першого, які є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора України з питань праці.
Отже, голова органу державного нагляду (контролю) зобов’язаний забезпечити розподіл функціональних обов’язків між своїми заступниками на підставі наказу, зазначивши при цьому їхнє право підписувати  посвідчення (направлення) на проведення заходу нагляду (контролю).
Водночас, звертаємо увагу на те, що наказом про розподілу функціональних повноважень між керівниками державного органу має бути передбачена черговість виконання обов’язків голови цього органу його заступниками. Тобто передбачене право заступників підписувати відповідні накази за відсутності голови державного органу.   


Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
- дата початку та дата закінчення заходу;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для здійснення заходу;
- предмет здійснення заходу;
- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Звертаємо увагу. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частина четверта цієї статті).

Варто також наголосити, що колегією суддів Вищого адміністративного суду України (ухвала від 07.07.16 N К/800/13473/16 у справі N 484/5606/15-а за позовом до управління Державної служби України з питань праці у Миколаївській області про скасування рішення) визнано обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що надання суб'єкту господарювання копії направлення на перевірку є незначним порушенням, яке не звільняє його від обов'язку допустити представника суб'єкта владних повноважень до перевірки. Крім того, відзначено таке: судами першої та апеляційної інстанції, вірно зазначено що надання лише копії направлення на перевірку прямо не протирічить вимогам чинного законодавства.
Тому, виходячи з судової практики, суб'єкт господарювання має допускати до перевірки інспекторів з праці навіть при пред’явленні ними копій направлення на перевірку, виданих замість оригіналів і засвідчених в установленому нормативно-правовими актами порядку.  
Разом із цим, службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю) - завжди наявність тільки оригіналу.

Нагадуємо, що відповідно до Закону № 877:
а) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (стаття 4);

б) суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
- бути поінформованим про свої права та обов’язки;
- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього закону;
- суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим законом;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п’ятою статті 5 цього закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього закону;
- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
- вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;
- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;
- отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

- вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:
*перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим законом максимального строку здійснення такого заходу;
*використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
*з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу (стаття 10 у редакції відповідного закону від 03.11.16 № 1726).