На підставі довідки-виклику на
сесію працівнику надано навчальну відпустку з 02 січня. по 31 січня 2020 року. "Відпускні" виплачено в грудні 2019 року. У довідці про участь у сесії зазначено, що
працівник вибув із навчального закладу освіти 29 січня 2020 року. На роботу він вийшов
30 січня.2020 року. Як правильно в цій ситуації оплатити дні 30 і 31 січня 2020
року?
Міністерством соціальної політики України надано роз’яснення, що статтею 15
Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон) працівникам, які успішно навчаються без відриву від
виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами
навчання, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, передбачено
надання додаткових оплачуваних відпусток. Тривалість таких відпусток залежно
від рівня акредитації закладу освіти, форми навчання, курсу встановлено
частинами першою - четвертою цієї статті.
Надання такої відпустки має на меті створення найбільш сприятливих умов для
поєднання працівником навчання з працею, шляхом тимчасового звільнення його від
виконання трудових обов’язків.
Оскільки планування навчального процесу належить виключно до компетенції
навчального закладу освіти, то й навчальну відпустку має бути надано й оплачено
в строки, обумовлені навчальними закладами в межах, визначених статтею 15
Закону.
Слід зауважити, що навчальна відпустка є пільгою для працівника, а не
обов’язком (глава XIV КЗпП України "Пільги для працівників, які поєднують
роботу з навчанням"), тому він може скористатися нею в повному обсязі,
лише в частині або не скористатися взагалі.
Питання щодо надання відпустки за бажанням працівника меншою тривалістю,
ніж передбачено статтею 15 Закону, має вирішуватись за погодженням між
працівником і роботодавцем. Якщо роботодавець погодиться на такі умови надання
зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю
не буде.
Крім того, такі відпустки мають цільове призначення: для виконання
лабораторних робіт, складання державних іспитів, підготовки та захисту
дипломного проекту тощо.
Якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана
відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки,
оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних
підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.
Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні
відпустки не вбачається правових підстав (лист від 26.03.18 № 479/0/101-18/284
щодо завчасного виходу на роботу з додаткової оплачуваної навчальної відпустки).
Отже, той факт, що працівникові раніше було виплачено "відпускні"
за 30 і 31 січня 2020 року, на величину заробітної плати, нарахованої за ці
дні, ніяк не вплине. Річ у тім, що утримання надміру виплачених "відпускних"
із заробітної плати працівника передбачено тільки в одному випадку, наведеному
в статті 22 Закону, Тобто, у разі звільнення працівника до закінчення робочого
року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його
заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні
відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Додаткову оплачувану навчальну відпустку надають згідно зі статтями 13-15
Закону. Вона жодним чином не пов’язана з тривалістю
відпрацьованого часу працівником протягом робочого року. Саме тому норма статті
22 Закону на цю відпустку не поширюється.
Виходить, що працівник, який достроково вийшов на роботу з навчальної
відпустки, отримає подвійну оплату (заробітну плату і "відпускні") за
робочі дні, які згідно з наказом чи розпорядженням мали бути для нього днями
відпустки.
Вважаємо, що бюджетним установам, зважаючи на обмеженість фонду оплати
праці, слід не допускати виникнення подібних ситуацій (нехай краще працівник
догуляє належні йому дні навчальної відпустки, а вже потім виходить на роботу).
У Табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджено
наказом Державного комітету статистики України від 05.12.08 N 489) дні
додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням (з 02 січня по 29 січня 2020
року) будуть позначені кодом "Н" (цифровий код "12"), а 30
і 31 січня 2020 року працівник виконував свої посадові обов’язки, і за ці дні
йому буде нарахована заробітна плата в загальному порядку. Тому в Табелі
необхідно позначити їх як звичайні робочі дні (код "Р" або "01").
Читайте:
