Відповідно до пункту 4 частини
першої статті 4 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон про відпустки) одним із
видів соціальних відпусток є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (надалі – "дитяча" відпустка).
Порядок надання цієї відпустки встановлений статтями 1821 і 1861
Кодексу законів про працю України (надалі
– КЗпП), а також статтею 19 Закону про відпустки.
Згідно із зазначеними статтями
"дитяча" відпустка надається працюючій жінці, яка, зокрема, має дитину з інвалідністю. Тобто для отримання права на "дитячу"
відпустку жінці достатньо
підтвердити наявність у неї дитини з інвалідністю. Для
цього вона надає роботодавцю копію свідоцтва про народження дитини, а також
копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної
допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність
дитини, або копію медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18
років, за встановленою формою.
Той факт, що догляд за дитиною з
інвалідністю здійснює батько, для цілей надання "дитячої" відпустки матері
такої дитини значення
не має. Оскільки жодна вище зазначена стаття актів законодавства не
ставлять право жінки, яка має дитину з інвалідністю, на "дитячу" відпустку
залежно від того, хто фактично здійснює догляд за дитиною.
Отже, працююча жінка, яка
має дитину з інвалідністю, має право на "дитячу" відпустку. Тривалість такої відпустки складає 10 календарних днів без
урахування святкових і неробочих днів, визначених статтею 73 КЗпП.
Право працівниці на "дитячу"
відпустку зберігається до досягнення дитиною віку 18 років, якщо вона не набуває
права повнолітньої раніше (листи Мінсоцполітики від 05.08.16 № 435/13/116-16,
від 25.02.15 № 76/13/116-15). Починаючи з року, що йде за роком, в якому
дитина з інвалідністю досягне вісімнадцятиріччя, жінка втратить право на "дитячу"
відпустку.
Також зазначимо, що з 01.01.2015
року право на "дитячу" відпустку отримали матері осіб з інвалідністю з
дитинства підгрупи А I групи. Цю відпустку надають на повнолітню дитину з інвалідністю з
дитинства підгрупи А I групи. До повноліття такої дитини "дитячу"
відпустку надають на інших підставах (наприклад, як матері дитини з
інвалідністю).
Таким чином, якщо дитина є особою
з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, то після досягнення такою дитиною повноліття жінка матиме право на "дитячу" відпустку
як мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Причому вік такої
дитини, що надає право матері на отримання "дитячої" відпустки на
дітей, законодавством не обмежений.
З наведеного випливає:
1. Працююча жінка - мати дитини з інвалідністю має право на "дитячу"
відпустку тривалістю 10 календарних днів.
2. Той факт, що догляд за дитиною з інвалідністю здійснює батько, не впливає
на право матері на "дитячу" відпустку.
