Стосовно осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Відповідно до статті 21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 № 1272 "Деякі питання адміністрування Державних та   Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції", затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (наказ Міністерства юстиції України від 11.01.12 № 39/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за № 28/20341) (надалі - Реєстр, Положення). 
Реєстр ведеться з метою:

а) забезпечення:

- єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

- в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- проведення звірки переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені з посад у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, в порядку, визначеному чинним законодавством;
б) аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільшими корупційними ризиками.

Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є:

- електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили;

- завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

Служби управління персоналом державних органів, посадові особи яких є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, в день підписання наказу про накладання на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення зобов’язані передати Реєстратору електронну та завірену в установленому порядку паперову копію відповідного наказу разом з інформаційною карткою до наказу про накладання (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень (пункт 2.4 Положення).

Реєстратор зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня включення до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, повідомити таку особу про її права, визначені Законом України від 01.06.10 № 2297 "Про захист персональних даних".

Підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 2.9 Положення у разі виявлення особою стосовно себе помилок у відомостях, що містяться у Реєстрі, така особа письмово звертається до Реєстратора, який вживає заходів щодо перевірки інформації та у разі підтвердження такого факту помилки здійснює заходи щодо її усунення, про що письмово повідомляє особу.

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки.

Витяг з Реєстру – документ, який свідчить про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі – головні територіальні управління юстиції в областях, надають безоплатно протягом семи робочих днів на підставі письмового запиту про видачу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Інформаційна довідка з Реєстру (надалі – довідка) – це документ, який безоплатно надається Реєстратором за зверненням фізичної особи (уповноваженої нею особи) на отримання відомостей про себе з Реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі – головні територіальні управління юстиції в областях протягом п’яти робочих днів на письмовий запит фізичної особи (уповноваженої нею особи),в якому мають бути обов’язково вказані дані, необхідні для пошуку інформації.

Безоплатний цілодобовий доступ до відомостей з Реєстру здійснюється через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України шляхом пошуку та перегляду такої інформації про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Заборона особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави 

Відповідно до статті 65 Закону України від 14.10.14 № 1700 "Про запобігання корупції" (надалі - Закон № 1700) обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

На сьогодні окрім цієї норми діють приписи статті 19 і статті 84 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон № 889), тобто:
а) на державну службу не може вступати особа, яка піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення – протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили (пункт 5 частини другої статті 19).

Ця заборона суворіша за застосовувану раніше загальну норму статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) за якою, якщо особа піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню;
б) підставами для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, а також набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави (пункти 3 і 4 частини першої статті 84).

У випадках, зазначених вище, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 84).

Звертаємо увагу. Відповідно до частин п'ятої, шостої та сьомої статті 66 Закону № 889 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення, накладаються виключно за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби та/або поданням дисциплінарної комісії.

Запобігання конфлікту інтересів при розгляді скарг на дії посадових осіб

Під час розгляду скарг на дії посадових осіб державних органів необхідно враховувати вимоги антикорупційного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів. 
Керівнику державного органу при визначенні учасників розгляду скарги слід ураховувати, що посадова особа, на дії якої подано скаргу, не може приймати участі у її розгляді. Якщо ж скаргу подано на дії керівника державного органу, то він зобов’язаний письмово повідомити вище керівництво про наявність реального конфлікту інтересів та необхідність його врегулювання.

Відповідно до статті 172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Дії, передбачені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. 

Примітка. 

а) суб’єктом правопорушень є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1700;

б) під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Отже, відповідно до частини другої статті 84 Закон №889 суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, якщо інше не встановлено законом.

Розгляд анонімних повідомлень про порушення вимог Закону № 1700

Частиною п'ятою статті 53 Закону № 1700 встановлено, що повідомлення про порушення вимог цього закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно). 

Анонімне повідомлення про порушення вимог цього закону підлягає:

-  розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені; 

- підлягає перевірці у строк не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання. 

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Дії посадових осіб у випадках виявлення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

Відповідно до частини сьомої статті 53 Закону № 1700 посадові та службові особи державних органів, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками цих органів зобов’язані у межах своїх повноважень:
- ужити заходів щодо припинення такого правопорушення;
- негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
Частиною четвертою статті 77 Закону № 889 у разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Відповідальність за невжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення 

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 889 керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом (частина четверта Закону № 889).

Відповідальність, зокрема, передбачена статтею 172-9 КУпАП, тобто невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення - тягне за собою накладення штрафу від ста двадцяти п’яти до двохсот пятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Та сама дія, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - штраф від двохсот пятидесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Примітка. 

Суб'єкт правопорушень є також особи, зазначені в частині третій статті 17 Закону України від 03.11.15 № 743 "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань".
Отже, відповідно до частини другої статті 84 Закон №889 суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, якщо інше не встановлено законом.

Строки притягнення державного службовця до дисциплінарної та адміністративної відповідальності

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону № 889 державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло 6 (шість) місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув 1 (один) рік після його вчинення.

Статтею 39 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 (два) місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 2 (два) місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 (три) місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 3 (три) місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій статті 39 цього кодексу. 

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом 3 (трьох) місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 (двох) років з дня його вчинення. 

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 1 (один) місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Читайте:

Держслужба: 

- розпочинаємо процедуру застосування дисциплінарного стягнення

- завершуємо процедуру застосування дисциплінарного стягнення