Загальні положення щодо
організації внутрішнього службового розпорядку органу державної влади, іншого
державного органу, його апарату (надалі –
державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в
органі державної влади та забезпечення раціонального використання його робочого
часу. визначаються Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку,
затверджено
наказом Національного агентства України з питань
державної служби від 03.03.16 № 50, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 25 березня 2016 року за № 457/28587 (надалі – Типові правила).
Відповідно до Закону
України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон № 889), постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.20№ 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та
з метою осучаснення проходження державної служби, наказами Національного
агентства України з питань державної служби від 13.03.20 № 39-20, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 16 березня 2020 року за № 277/34560 та від 31.07.20№ 143-20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2020 року за №
984/35267 до Типових правил внесено зміни, зокрема, щодо режиму
та використання робочого часу державними службовцями. Частиною першою статті
56 Закону № 889, пункту 1 розділу ІІІ Типових правил визначено, що тривалість
робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
Для державних службовців,
як правило, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями із
тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 годин 15
хвилин, п’ятниця - 7 годин; вихідні дні - субота і неділя.
Режим роботи державного
органу встановлюється з урахуванням загальноприйнятого режиму роботи
підприємств, установ і організацій (надалі
– підприємство) у певній місцевості, а також специфіки та особливостей
роботи у цьому державному органі (пункт 2 статті 56 Закону № 889, пункт 2 розділу ІІІ Типових
правил).
Водночас, за ініціативою
державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника
самостійного структурного підрозділу (за наявності) такому державному службовцю
може встановлюватися гнучкий режим
робочого часу, який є відмінним від визначеного правилами
внутрішнього службового розпорядку режиму роботи державного органу (абзац
перший пункту 3 Типових правил).
Поняття словосполучення "гнучкий
режим робочого часу" знаходимо у статті 60 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), яка відповідно до Закону
України від 30,03.20 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних
гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" викладена в
новій редакції.
Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого
режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за
умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний
обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості
робочого часу (частина третя статті 60 КЗпП).
Абзацами другим і третім
пункту 3 Типових правил встановлено, що гнучкий
режим робочого часу встановлюється на визначений строк або безстроково з
урахуванням необхідності дотримання норми робочого часу, передбаченого Законом №
889 або тривалості встановленого для державного службовця неповного робочого
часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Гнучкий режим робочого часу може бути фіксованим або
змінним.
З наведеного випливає, що окремий державний службовець (група
службовців) може працювати за індивідуальним графіком роботи (з фіксованим або
змінним режимом робочого часу), який відрізняється від загального графіка
роботи підприємства.
При:
- фіксованому режимі
робочого часу державного службовця визначається початок і кінець
робочого часу, час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування.
При цьому державному службовцю може визначатись відмінна від
встановленої у державному органі тривалість роботи по днях тижня, а також поділ
робочого дня на частини;
- змінному режимі
робочого часу державного службовця відсутній фіксований початок, кінець
і тривалість робочого дня, на державного службовця не поширюється встановлена у
державному органі тривалість роботи по днях тижня, за потреби можуть
визначатися періоди часу, в які державний службовець зобов’язаний бути
присутнім на робочому місці.
При змінному режимі
робочого часу державного службовця є обов’язковим облік щоденної тривалості
його робочого дня.
Водночас, змінний режим
робочого часу державного службовця може встановлюватися у державному органі, у
якому функціонує відповідна комп’ютерна програма, що є складовою
автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель
такого органу і дозволяє здійснювати автоматизований облік робочого часу
державних службовців цього державного органу.
Державний
службовець, який працює за змінним режимом робочого часу, самостійно контролює
загальну тривалість свого робочого часу протягом тижня з метою недопущення її
перевищення.
Відповідно до пунктів 4
і 5 Типових правил початок та кінець
робочого часу, перерва, що надається для відпочинку і харчування,
встановлюються для державного службовця з урахуванням режиму роботи державного
органу або гнучкого режиму робочого часу такого державного службовця (у разі
встановлення).
Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись,
як правило, через чотири години після початку роботи. Тривалість перерви для
відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не
включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на
свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
Напередодні:
- святкових та неробочих днів тривалість робочого дня
скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному
робочому тижні;
- вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому
тижні не може перевищувати 5 годин.
Гнучкий режим робочого часу державного службовця встановлюється наказом (розпорядженням)
керівника державної служби в державному органі, у якому зазначається:
F прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) державного службовця, якому
встановлюється гнучкий режим робочого часу та його посада;
F встановлена норма тривалості робочого часу;
F дата, з якої встановлюється гнучкий режим робочого часу;
F період, на який встановлюється гнучкий режим робочого часу (у разі
встановлення на визначений строк);
F час початку і закінчення роботи, час початку і закінчення перерви для
відпочинку і харчування (у разі застосування фіксованого режиму робочого часу);
F періоди часу, в які державний службовець зобов’язаний бути присутнім на
робочому місці (за потреби, у разі застосування змінного режиму робочого часу).
Такий наказ доводиться
до відома державного службовця, якому встановлюється гнучкий режим робочого
часу, та його безпосереднього керівника до початку застосування гнучкого режиму
робочого часу.
Під час встановлення гнучкого режиму робочого
часу потрібно враховувати:
• заборону включення до робочого часу нічного часу, визначеного законом, якщо
інше не передбачено законом;
• необхідність забезпечення належного функціонування державного органу у
межах встановленого режиму роботи (надання послуг, прийом громадян, приймання
та відправлення кореспонденції тощо);
• забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів державного органу;
• створення умов для сумлінного і професійного виконання державним службовцем
своїх посадових обов’язків;
• потребу в ефективній організації робочого часу державного службовця,
збільшенні продуктивності та якості його роботи, враховуючи особливості роботи
у певній місцевості, зокрема такі, як години пікової завантаженості
транспортних шляхів, значну віддаленість місця роботи від місця проживання
державного службовця, режими роботи закладів дошкільної та загальної середньої
освіти;
• інші особливості роботи державного органу, зокрема нерівномірний обсяг
навантаження на державного службовця впродовж дня (тижня), коли основний обсяг
робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі.
Відповідно до частини
першої статті 602 КЗпП дистанційна
робота - це форма організації
праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи
територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за
вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Статтею 8 Типових правил
установлено, що вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі
державного органу у робочий час зі службових питань відбувається з відома його
безпосереднього керівника. У державному органі може вестися журнал реєстрації
місцевих відряджень. За ініціативою
державного службовця і згодою його безпосереднього керівника та керівника
самостійного структурного підрозділу (за наявності) такий державний службовець
може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі
державного органу.
Для цього державний службовець повинен погодити у
письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв’язку, перелік
відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та
керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).
Для державного службовця
обсяг завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу
повинен визначатись з урахуванням тривалості його робочого часу.
За межами
адміністративної будівлі державного органу можуть виконуватися завдання, якщо
їх якісне, ефективне та результативне виконання не потребує:
• використання інформації з обмеженим доступом;
• доступу до комп’ютерного, телекомунікаційного та/або програмного
забезпечення, яке функціонує лише у межах приміщення державного органу;
• обов’язкового перебування в приміщенні державного органу.
Правилами внутрішнього
службового розпорядку в державному органі можуть визначатись додаткові умови
виконання державними службовцями завдань за посадою за межами адміністративної
будівлі державного органу залежно від особливостей реалізації функцій і завдань
цього державного органу.
Час виконання державним
службовцем завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного
органу обліковується як робочий час. (пункт 9 Типових
правил).
Також, Типовими
правилами визначено, що організація обліку робочого часу державних службовців у
державному органі покладається на керівників структурних підрозділів цього
державного органу. Облік робочого часу ведеться у кожному структурному
підрозділі відповідальною особою, на яку покладено такі функції, та подається
до служби управління персоналом державного органу у формі табеля обліку
робочого часу.
Організацію обліку
робочого часу державних службовців у державному органі, штатна чисельність
якого становить менше 20 осіб, може бути покладено на службу управління
персоналом цього державного органу.
За рішенням керівника
державної служби у державному органі облік робочого часу у державному органі
може здійснюватися за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою
автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель
державного органу. Умови і порядок такого обліку визначаються наказом
(розпорядженням) керівника державної служби у державному органі (пункт 7).
Звертаємо увагу, що працівникам забороняється відволікати
державного службовця від виконання його посадових обов’язків.
Читайте також роз’яснення Національного агентства з питань
державної служби від 30.10.20 № 123 р/з щодо можливості встановлення гнучкого графіка державному службовцю.
