Водночас, колективним або
трудовим договором дозволяється передбачати інші види відпусток, не визначені
статтею 4 Закону про відпустки, але вони обов’язково мають бути оплачуваними. Тому в колективних
договорах іноді можна зустріти додаткові пільги для осіб, що одружуються,
наприклад, надання перед весіллям, як подарунок, додаткової оплачуваної
відпустки до 3 календарних днів.
Чи можна відмовити у наданні "весільної" відпустки у зв’язку з
виробничою необхідністю?
Надання працівникам відпусток без
збереження заробітної плати регулюється Законом про відпустки і саме в ньому, частиною
першою статті 25, чітко зазначено, що вона надається особам,
які одружуються, - в обов’язковому порядку. За наявності відповідних
підстав піти у таку відпустку - це право працівника і, відповідно, обов’язок її
надати для роботодавця. Тож роботодавець не може відмовити, навіть якщо це
несприятливо позначиться на робочому процесі підприємства.
Чи можна піти у "весільну" відпустку, якщо раніше працівник
перебував у "карантинній" відпустці?
Надання протягом року відпустки
без збереження заробітної плати за однією з підстав не позбавляє працівника
можливості отримати неоплачувану відпустку за іншими підставами.
Тож якщо, відповідно до частини
третьої статті 26 Закону про відпустки, на період дії карантину працівник,
наприклад, протягом третього кварталу вже перебував у відпустці без збереження
заробітної плати (це так звана «карантинна» відпустка), а потім вийшов на
роботу, це ніяк не обмежує його у праві на відпустку без збереження заробітної
плати, але на підставах, установлених статтею 25 Закону про відпустки (у тому
числі відпустку особам, які одружуються).
Коли надається "весільна" відпустка?
Оскільки ця відпустка пов’язана з
певною подією в житті працівника, то її слід надавати з дня, про який просить
працівник, у межах періоду, в якому існують обставини, що дають право на
відпустку.
Така відпустка може безпосередньо
передувати дню реєстрації шлюбу, слідувати за ним, або дата реєстрації шлюбу
може припадати на будь-який день відпустки.
Як оформлюється "весільна" відпустка?
Як і будь-яка інша відпустка –
оформлюється наказом (розпорядженням). Для цього отримується письмова заява від
працівника, в який мають бути зазначені підстава надання відпустки без
збереження заробітної плати, дата початку відпустки та її тривалість.
Але однієї заяви не достатньо.
Річ у тім, що надання такої відпустки пов’язано з певною подією, отже, цю подію
і потрібно підтвердити.
Як передбачено в Правилах
державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджено наказом
Міністерства юстиції України від 18.10.2000
№ 52/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року
за № 719/4940 (у редакції відповідного наказу від 24.12.10 № 3307/5), для
державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про
державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного
стану. За погодженням з особами, що беруть шлюб, орган державної реєстрації
актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу.
Тож ще одним документом, який
потрібно надати, буде довідка органу, що реєструватиме шлюб, із вказаною датою
церемонії.
У табелі обліку використання
робочого часу ця відпустка позначається буквеним кодом "ДБ" (цифровий
код "14").
В особовій картці працівника
робимо відмітки в розділі V "ВІДПУСТКИ", зазначаючи вид відпустки,
дати її початку і закінчення, підстави для надання цього виду відпустки.
Чи може працівник-новачок піти у "весільну" відпустку?
Закон про відпустки не містить
вимоги про те, що відпустка без збереження заробітної плати надається за
відпрацьований рік. Тому, вважаємо, що надавати таку відпустку потрібно,
орієнтуючись на календарний рік. Простіше кажучи, право на неоплачувану відпустку
виникає незалежно від часу, відпрацьованого у конкретного роботодавця.
Чи можна ділити таку відпустку?
Така відпустка не підлягає поділу
на частини, оскільки її оформлення прив’язане до конкретної події (лист Міністерства
соціальної політики України від 03.02.12 № 31/13/133-12 щодо тривалості робочого часу та відпустки без
збереження зарплати).
Чи продовжується відпустка на святкові та неробочі дні?
Нагадаємо основне правило
поєднання відпусток і святкових днів, передбачене частиною другою статті 5
Закону про відпустки - святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП) при визначенні
тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають
дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I
групи (стаття 19 цього Закону), не враховуються.
Тож "весільну"
відпустку не продовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають
на неї, оскільки це не передбачено законом.
Чи згорає відпустка, якщо працівник вирішить нею скористатися через деякий
час після весілля?
Така відпустка надається саме
особам, які одружуються, тобто тим, які перебувають у процесі взяття шлюбу, а
не "які вже одружилися". Тому права на таку відпустку через якийсь
час після весілля працівник уже не матиме. До речі, якщо працівник використав
її не повністю, залишок відпустки на наступні роки не переноситься.
