Щодо нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та перевірок підприємств

Відповідно до статей 19 і 20 Закону України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі – Закон №  875), статей 24¹, 26 і частини другої статті 27 Закону України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення", постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 70 затверджено:

F Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (надалі – Порядок реєстрації підприємств);

F Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (зі змінами, внесеними відповідною постановою від 10.04.19 № 310);
F Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” (у редакції відповідної постанови від 05.06.19 № 466);

F Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (зі змінами, внесеними відповідною постановою від 10.04.19 № 310);

F Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету (зі змінами, внесеними відповідною постановою від 10.04.19 № 310);

F Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (у редакції відповідної постанови від 05.06.19 № 466).

Отже, з наведеного вище випливає, що Кабінетом Міністрів України викладено у новій редакції (набрання чинності відбулась 19 червня 2019 року) Порядки:

- зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” (надалі – Порядок зарахування кількості робочих місць);

- проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (надалі – Порядок проведення перевірки).

Статтею 7 Закону від 06.10.05 № 2961 ”Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (надалі – Закон № 2961) встановлено, що медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями (надалі – МСЕК), які, зокрема, визначають групу інвалідності, її причину і час настання, а також види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров'я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

Встановлення нормативу робочих місць

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю (надалі – підприємство, роботодавець), повинні забезпечити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 (чотирьох) відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Отже, підприємство не підпадає під норматив і не зобов'язане створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік становить 7 осіб або менше. Але, у подальшому, приймаючи на роботу працівників (від 8 до 25 осіб) підприємство має створити одне робоче місце для особи з інвалідністю.

Нагадуємо. Згідно із частиною шостою статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) забороняється укладати трудовий договір із громадянином, якому, згідно з медичним висновком, запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Документом, що підтверджує групу інвалідності, а також таким, що містить висновок МСЕК щодо умов і характеру роботи, рекомендованих особі з інвалідністю за станом здоров'я, є довідка МСЕК.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.07.12  № 577 затверджено Форми первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1504/21816.

Новостворені підприємства, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до 8 (восьми) і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів до 01 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих (абзац третій пункту 3 Порядку реєстрації підприємств).

Тобто, роботодавець зобов'язаний зареєструватися у відділенні Фонду в період з 01 січня по 01 лютого поточного року у разі, якщо у попередньому році кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб (лист Фонду соціального захисту інвалідів від 25.09.13 № 1/6-296/09).

Якщо роботодавець не зареєстрований у відповідному відділенні Фонду,  але  приніс звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, то він може перед подачею звіту зареєструватися, про це йдеться у листі Фонду соціального захисту інвалідів від 16.05.08  N 1/6-155/06.

Виконання нормативу робочих місць

Виконанням нормативу робочих місць, у визначеній кількості, вважається працевлаштування підприємством, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина п'ята статті 19 Закону № 875, пункт 2 Порядку зарахування кількості робочих місць).

Особливість у тому, що норматив вважатиметься для підприємства виконаним, якщо особа з інвалідністю працевлаштована не за сумісництвом, а як основний працівник, тобто у роботодавця повинна бути його трудова книжка. 
Державною фіскальною службою України у повідомленні щодо застосування норм законодавства, з цього питання надано таке роз'яснення: оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу (лист від 14.02.15 № 4979/7/99-99-17-03-01-17).

Частиною першою статті 1 Закону України від 16.12.93 N 3721 "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні) у передбачено, що держава гарантує кожному громадянину похилого віку реалізацію права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок із урахуванням стану здоров'я.

Отже, відсутні будь-які обмеження (крім стану здоров'я, професійної підготовки та трудових навичок) для реалізації особами з інвалідністю свого права на працю та відсутні перешкоди для врахування підприємствами в виконання 4% нормативу роботи особи з інвалідністю пенсійного віку.

При цьому не має принципового значення, досяг працівник з інвалідністю пенсійного віку чи ні, головне - щоб був працездатним. Також законодавець не встановлює залежність виконання нормативу від групи інвалідності працівника.

За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (стаття 56 КЗпП).

Відповідно до підпункту 2.4.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затверджено наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за N 1442/11722 (надалі – Інструкція № 286), до облікової кількості включаються штатні працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники (які працюють неповний робочий день чи тиждень) враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

На теперішній час відсутні обмеження щодо встановлення роботодавцем (за згодою працівника з інвалідністю) неповного робочого часу, а тому відсутні перешкоди для укладання трудових договорів з особами з інвалідністю на неповний робочий час із відповідним оформленням їхніх трудових книжок (лист Фонду соціального захисту інвалідів від 08.08.07 N 1/8-81).

Працівники з інвалідністю-надомники теж зараховуватимуться до виконання нормативу працевлаштування інвалідів, оскільки згідно з підпунктом 2.4.5 Інструкції N 286, вони є штатними працівниками підприємства.

Читайте: Використання показника облікової кількості працівників у Звітах

Щодо змін у зарахуванні кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу для господарських об’єднань, тобто ці суб’єкти господарювання можуть зараховувати до нормативу загальну кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю на всьому об’єднанні, а не за кожним підприємством окремо. Отже, починаючи з 19 червня 2019 року виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов:

- загальна чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю на підприємствах, що входять до складу господарського об’єднання, є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств;

- кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу господарського об’єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного господарського об’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

- розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об’єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (пункт 3 Порядку зарахування кількості робочих місць).

Також господарські об’єднання, як і об’єднання громадських організацій осіб з інвалідністю, мають готувати зведений звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПІ). Розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Форма звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 117/13384 (надалі - Інструкція № 42).

У разі наявності розбіжностей показників у звітах про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю відділення Фонду соціального захисту інвалідів протягом 10 календарних днів після виявлення розбіжностей повідомляє письмово підприємство, установу, організацію, фізичну особу, яка використовує найману працю, та господарське об’єднання, до складу якого входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, територіальний орган Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період.

Трудові гарантії для осіб-працівників з інвалідністю

Чинними нормативно-правовими актами з питань праці встановлено ряд гарантій та пільг для осіб з інвалідністю, які перебувають в трудових правовідносинах із підприємствами.

При укладанні трудових договорів з особами з інвалідністю, направленими на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, роботодавці не мають права встановлювати для них випробувальний строк (частина третя статті 26 КЗпП).

Згідно зі статтею 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або на вимогу індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого часу (неповний робочий день або тиждень) та пільгові умови праці.

Також, за бажанням працівника з інвалідністю, роботодавець може перевести його на легшу роботу. Це передбачено статтею 170 КЗпП. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу такого працівника відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем строк або без обмеження такого строку з дотриманням рекомендацій МСЕК. Звісно, що переведення на легшу роботу означає нижчу оплату. Разом із цим, згідно із частиною другою статті 170 КЗпП, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередня середня заробітна плата. В деяких передбачених законодавцем випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Звертаємо увагу. Залучати працівника з інвалідністю до надурочної роботи та до роботи в нічний час без згоди самого працівника та якщо є відповідні обмеження у висновку медичної комісії, - заборонено.

Відповідно до статті 42 КЗпП працівники з інвалідністю мають переважне право залишення на роботі (нарівні з іншими категоріями працівників, визначеними статтею 42 КЗпП), якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. При цьому такий пріоритет мають лише працівники, інвалідність яких настала на цьому підприємстві як трудове каліцтво або професійне захворювання. Проте, якщо стан здоров’я працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню його трудових обов’язків, то, згідно зі статтею 39 КЗпП, він має право достроково припинити укладений з ним строковий трудовий договір.

Статтею 172 КЗпП встановлено, що у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Порядок проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 N 1836.

Щорічна відпустка

На відміну від звичайних працівників, працівники з інвалідністю, які нещодавно влаштувалися на роботу та не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного строку їхньої безперервної роботи на підприємстві. А працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (стаття 10 Закону України від 15.11.96 №504 "Про відпустки").

Згідно зі статтею 6 закону про відпустки тривалість щорічної основної відпустки для працівників становить:

- I і II групи  інвалідності - 30 календарних днів,

- III групи  інвалідності - 26 календарних днів.

Щорічно надається відпустка без збереження заробітної плати працівникам:

- III групи інвалідності - до 30 календарних днів;

- І та ІІ групи інвалідності - до 60 календарних днів (частина перша статті 25 закону про відпустки).

           Пенсія по інвалідності

Статтею 23 Закону України від 05.11.91 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та статтею 30 Закону України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058) встановлено, що пенсія по інвалідності, залежно від групи інвалідності, призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу (на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією), передбаченого статтею 32 закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1788, інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння):

- при виконанні трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;

- по дорозі на роботу або з роботи;

- на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи;

- поблизу підприємства або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- при виконанні державних або громадських обов’язків;

- при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.

Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1662.

Розслідування та облік професійних захворювань здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.19 № 337.

Відповідно до нього у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (надалі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв'язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п’яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця або відповідного територіального органу Державної служби України з питань праці.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. особам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою (статті 34 Закону № 1788 і № 1058).

Перевірки підприємств

Кабінетом Міністрів України відкоригований порядок, який визначає механізм проведення Державною службою України з питань праці та територіальними органами, що належать до сфери управління (надалі – Держпраці) планових та позапланових перевірок підприємств, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (надалі - суб’єкти господарювання), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону № 875. Предметом проведення перевірки є:

- реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - відділення Фонду);

- подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Процедура проведення перевірок

Для проведення планової або позапланової перевірки Держпраці видає наказ, який повинен містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого проводитиметься перевірка, та інформацію про предмет перевірки. На підставі цього наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або його заступником із зазначенням прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою. У направленні на перевірку зазначаються:

-  найменування Держпраці або територіального органу, що належить до сфери управління;

- найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого проводиться перевірка;

-  номер і дата наказу, на виконання якого проводиться перевірка;

-  перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;

-  дата початку та дата закінчення перевірки;

-  тип перевірки (планова або позапланова);

-  форма заходу;

- підстави для проведення перевірки;

-  предмет проведення перевірки;

-  інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки і строк її проведення).

Планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці:

- за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні цього державного контролюючого органу у випадках, передбачених законом;.

- в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами його внутрішнього трудового розпорядку, за період, що минув після останньої планової або позапланової перевірки;

- у присутності керівника суб’єкта господарювання - юридичної особи або особи, уповноваженої керівником;

- у присутності фізичної особи - підприємця або за уповноваженої ним особи.

Перед початком проведення перевірки суб’єкта господарювання уповноважені посадові особи Держпраці:

Ø зобов’язані пред'явити суб'єкту господарювання направлення та службові посвідчення, що засвідчують посадових осіб Держпраці та подати суб'єкту господарювання копію направлення;

Ø внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;

Ø отримують від відділення Фонду інформацію про реєстрацію суб’єкта господарювання та показники звітності про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Форма Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок) і Порядок його ведення, затверджено наказом Державного комітету України з питань розвитку  підприємництва від 10.08.98 N 18, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 1998 року за N 619/3059.

Планові перевірки

Проводяться відповідно до річних планів, що затверджуються Держпраці не пізніше 01 грудня року, що передує плановому.

 За наявності у суб’єкта господарювання відокремлених підрозділів планові перевірки щодо такого суб’єкта можуть проводитися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку проведення перевірки. Держпраці оприлюднює критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зазначенням періодичності проведення планових перевірок суб’єктів господарювання шляхом їх розміщення на власному офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

У разі наявності у роботодавця відокремлених підрозділів та розміщення їх в інших регіонах Держпраці або територіальні органи, що проводять перевірку, за погодженням із Держпраці можуть ініціювати їх перевірки територіальними органами в межах адміністративно-територіальних одиниць, в яких вони розташовані. У такому разі вибірково проводяться планові перевірки відокремлених підрозділів.

Держпраці не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дня початку проведення планової перевірки письмово повідомляють суб’єкта господарювання про проведення перевірки із зазначенням:

- дати її початку і дати її закінчення;

- найменування суб’єкта господарювання або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводиться планова перевірка;

- найменування органу державного контролю.

 Повідомлення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розписку суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі.

Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 (десять) робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва - не більш як 5 (п’ять) робочих днів.

Звертаємо увагу. Продовження строку проведення планової перевірки не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових перевірок, що проводяться Держпраці протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 (тридцять) робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 15 (п'ятнадцять) робочих днів.

          Позапланова перевірка

Проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок:

Ø за поданням суб’єктом господарювання письмової заяви до Держпраці про проведення позапланової перевірки за його бажанням;

Ø для перевірки виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці;

Ø за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позапланова перевірка в такому разі проводиться за погодженням з Міністерством соціальної політики України;

Ø за інформацією відділення Фонду щодо неподання суб’єктом господарювання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до 5(п’яти) робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду;

Ø за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Строк проведення позапланової перевірки не перевищує 10 (десяти) робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, - 2 (двох) робочих днів.

Звертаємо увагу. Продовження строку проведення позапланової перевірки не допускається.

          Документи, що надаються суб’єктом господарювання при перевірці

Відповідно до пункту 12 Порядку проведення перевірки, суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати посадовій особі Держпраці для ознайомлення і перевірки такі документи:

ü перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання;

ü витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, видану контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації;

ü штатний розпис;

ü особові картки, трудові книжки осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання;

ü зведений звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю для господарського об’єднання та окремі звіти об’єднання та підприємств;

ü звіти з праці (форма № 1-ПВ);

ü копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;

ü накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;

ü трудові договори (контракти), укладені суб’єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);

ü табель обліку використання робочого часу;

ü розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені);

ü договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг);

ü платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

Недопуск посадових осіб Держпраці до проведення перевірки

Суб'єкт господарювання під час проведення планової чи позапланової перевірки має право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення планової чи позапланової перевірки, якщо:

ü перевірка проводиться з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких перевірок;

ü посадові особи Держпраці не надали копію повідомлення про проведення перевірки або якщо надані документи не відповідають вимогам закону;

ü суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про проведення планової перевірки в порядку, передбаченому законом;

ü посадова особа не внесла запис про проведення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;

ü посадові особи Держпраці не пред’явили направлення, службові посвідчення та не надали копію направлення на проведення перевірки;

ü тривалість планової перевірки або сумарна тривалість планових перевірок перевищує граничну тривалість, встановлену законом, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, встановлену законом;

ü Держпраці:

- проводить повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланової перевірки;

- не затверджено та не оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта перевірки, в якому передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

ü у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження Мінсоцполітики на проведення позапланової перевірки (пункт 14 Порядку проведення перевірки).

Оформлення результатів проведення перевірки

Акт

За результатами проведення планової або позапланової перевірки посадові особи Держпраці чи відповідних територіальних органів, які проводили перевірку (надалі – Посадова особа органу контролю), складають акт за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України.

Форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.17 № 1338, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 року за № 1500/31368.

Посадові особи органу контролю зазначають в акті перевірки інформацію про стан дотримання суб’єктом господарювання законодавства, а у разі його недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт. Крім того, в ньому зазначається розрахунок виконання/невиконання суб’єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за період, за який проводиться перевірка.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються Посадовими особами органу контролю та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання або уповноважена ним особа не погоджується з актом перевірки, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо проведення перевірки є невід’ємною частиною акта перевірки Держпраці.

У разі відмови суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки Посадова особа органу контролю вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі в останній день перевірки, а другий - зберігається в органі, який проводив перевірку.

У разі неможливості особистого вручення акта перевірки або відмови в його одержанні Посадова особа органу контролю вносить до такого акта відповідний запис, після чого примірник акта надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 

Припис

На підставі акта, складеного за результатами перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня завершення перевірки складається припис про усунення виявлених порушень.

Припис видається та підписується Посадовою особою органу контролю, за формою та у порядку, що затверджені Міністерством соціальної політики України (наказ від 18.08.17 № 1338 – посилання див. вище).

Припис щодо усунення виявлених порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з дня складення акта перевірки подається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених строків усунення порушень вимог законодавства залишається у Держпраці.

У разі відмови суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання припису щодо усунення порушень вимог законодавства такий припис надсилається рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в Держпраці, проставляються відповідний вихідний номер і дата надсилання.

Приписи можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання чи уповноваженою ним особою в установленому законодавством порядку.

У разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб’єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

До відома.

· Форми документів для реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.03.07 № 98, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2007 року за N 290/13557.

· Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.

· Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.13 № 316, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за N 988/23520.

Читайте:

З питання працевлаштування інвалідів