Статтею 2 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про
відпустки" (надалі - Закон) визначено, що право на відпустки
мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду
діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у
фізичної особи (надалі - підприємство).
Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на
відпустки нарівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується гарантованим
наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця
роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом,
а також забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків,
передбачених статтею 24 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП), частини
десятої статті 10 Закону, черговість надання відпусток визначається графіком,
який затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної
профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим
на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх
працівників.
Оскільки нормативно-правовими актами не встановлена форма
графіка відпусток, він складається у довільній формі з урахуванням інтересів
виробництва, особистих інтересів працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах,
установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який
зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не
пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку.
При цьому варто наголосити, що нормативно-правовими
актами України не встановлений строк складання та затвердження графіка щорічних
відпусток працівників підприємства. Але на території України, відповідно до
постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545, продовжують діяти (у
частині, що не суперечить Конституції і законам України) Типові правила
внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств,
установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84 №213. Так, пунктом 20 цих Типових правил визначено, що графік відпусток складається на
кожен календарний рік не пізніше 05 січня поточного року.
Водночас, звертаємо увагу, що за роз’ясненням
Міністерства соціальної політики України (лист від 29.07.15 № 191/10/136-15) вимога
нормативно-правових актів щодо складання графіка відпусток має бути дотримана і
у випадку, коли на підприємстві працює, наприклад, три людини.
Відповідно до статті 28 Закону особи, винні в порушенні законодавства
про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Посадовими особами міністерства вважається, що відсутність
на підприємстві графіка щорічних відпусток працівників підпадає під "інші порушення
вимог законодавства про працю",
встановлені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП). Це в свою чергу, дає
можливість державним інспекторам з праці застосовувати до підприємств (у разі
відсутності графіка) фінансові санкції.
У зв’язку з поширеною практикою застосування посадовими
особами державних контролюючих органів до підприємств фінансових санкцій, взяти
до відома, що з 01.01.2018 року змінюється місячний розмір мінімальної
заробітної плати – 3723 гривен (Державний бюджет України на 2018 рік). А відтак
зміняться і розміри фінансових санкцій (на сьогодні місячний розмір мінімальної
заробітної плати – 3200 гривен).
Отже, наприклад, до підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також фізичних
осіб- підприємців, які використовують
найману працю, за порушення вимог трудового законодавства, можуть (з 01.01.2018
року) застосовуватися фінансові санкції у таких розмірах:
а) 30 мінімальних заробітних плат, за кожного працівника -
111690 гривен (при місячному розмірі 3723 гривен) за порушення:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення
трудового договору;
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі
фактичного виконання роботи повний робочий час;
- виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування
та сплати єдиного соціального внеску;
б) 10 мінімальних заробітних плат, за кожного працівника - 37230
гривен (при місячному розмірі 3723 гривен) за недотримання мінімальних
державних гарантій в оплаті праці (наприклад, не оплата роботи в нічний час, вихідний
або святковий день, понадурочної роботи та інші питання з оплати праці);
в) 03 мінімальні заробітних плати - 11169 гривен (при
місячному розмірі 3723 гривен) за порушення:
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати
працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за
один місяць;
- виплата їх не в повному обсязі;
г) 10
мінімальних заробітних плат, за кожного працівника - 37230 гривен (при
місячному розмірі 3723 гривен) за недотримання встановлених законом гарантій та
пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених
законами України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову
службу", від 12.12.91 № 1975 "Про альтернативну (невійськову) службу",
від 21.10.93 № 3543 "Про
мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
д) 01 мінімальна заробітна плата (при місячному розмірі 3723
гривен) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім наведених вище.
З наведеного випливає, що при неналежному оформленні відповідною
службою підприємства розпорядчого документу (наказ, розпорядження) про прийняття
працівника на роботу та визнання його недійсним – можуть загрожувати штрафні
санкції у розмірі 111690 гривен.
Водночас, якщо розпорядчий документ оформлено відповідно
до вимог чинного законодавства, але підприємство несвоєчасно повідомило територіальні
органи Державної фіскальної служби України за місцем обліку його як платника
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про
прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме - 3723 гривен.
Нагадаємо, що відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 17.06.15 № 413 "Про порядок повідомлення
Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття
працівника на роботу", повідомлення подається за встановленою формою (додаток
до постанови) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором
одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням
електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог
законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не
більше ніж із п'ятьма особами.
За інформацією Державної фіскальної служби України, повідомлення
про прийняття працівника на роботу надані не за місцем обліку роботодавця або
не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.
Статтею 41 КУпАП установлено, що фактичний допуск
працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до
роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято
рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу
біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування
праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу
на посадових осіб підприємств від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 гривен).
Таким чином, зокрема, фактичний допуск працівника до
роботи без оформлення трудового договору (до видання розпорядчого документа)
може коштувати підприємству - 128690 гривен (111690 + 17000) + виплата працівнику
заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним
видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.16 № 1403
"Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і
рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших
органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та
у визначених Законом України від 02.06.16 № 1404 "Про виконавче
провадження" випадках - на приватних виконавців.
Читайте:
