У посібнику
наведено практичні рекомендації щодо застосування положень Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу".
Стане у нагоді
службам управління персоналом державних органів, а також буде цікавим широкому
колу державних службовців та експертів у сфері публічної адміністрації.
Зміст:
6. ПІДВИЩЕННЯ
РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
6.1. Професійне навчання державних службовців (1 – 3)
6.2. Стажування як вид підвищення рівня професійної
компетентності державного службовця (4 – 7)
Далі таблиця - запитання/відповідь
№ п/п
|
Запитання
|
Відповідь
|
6
|
ПІДВИЩЕННЯ
РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Закон України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон) | |
6.1
|
Професійне навчання державних службовців
| |
а) Порядок стажування державних службовців, затверджений
наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.16 № 48, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за №
439/28569 (надалі – порядок № 48)
| ||
1
| У яких формах проводиться підвищення
рівня професійної компетентності
державних службовців
| Відповідно до частин першої, другої та восьмої статті 48 Закону та пункту 2 порядку № 48, державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно.
Професійне навчання державних службовців проводиться
через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення
кваліфікації, зокрема в галузі знань "Публічне управління та
адміністрування", у встановленому законодавством порядку в навчальних
закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають
право
надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном.
З метою підвищення рівня професійної компетентності
державного службовця може проводитися його стажування з відривом від служби
строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому
державному органі або за кордоном відповідно до законодавства.
Водночас відповідно до частин першої та другої статті
49 Закону державний службовець за результатами оцінювання службової
діяльності, передбаченого статтею 44 цього Закону, разом із службою управління
персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної
компетентності, яку погоджує його безпосередній керівник та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу,
в якому він працює.
Служба управління персоналом узагальнює потреби
державних службовців у підготовці, перепідготовці, спеціалізації та
підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівнику державної
служби.
|
2
|
За які кошти проводиться професійне навчання державних службовців
|
Відповідно до частини другої статті 48 Закону професійне
навчання державних службовців проводиться за рахунок коштів державного
бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
|
3
|
Хто визначає строки та види підвищення кваліфікації
державних службовців
|
Відповідно до частин четвертої – шостої статті 48 Закону
керівник державної служби у межах витрат, передбачених на утримання
відповідного державного органу, забезпечує організацію професійного навчання
державних службовців, підвищення кваліфікації державних службовців на
робочому місці або в інших установах (організаціях), а також має право
відповідно до закону закуповувати послуги, необхідні
для забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців, у підприємств,
установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб.
Підвищення рівня професійної компетентності державних
службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації
– не рідше одного разу на три роки.
Необхідність професійного навчання державного службовця
визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного
органу за результатами оцінювання службової діяльності.
Керівник державної служби забезпечує професійне
навчання державних службовців, вперше призначених на посаду державної служби,
протягом року з дня призначення.
|
6.2
|
Стажування як вид підвищення рівня професійної
компетентності державного службовця
| |
а) Порядок стажування державних службовців, затверджений
наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.16 № 48, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за №
439/28569 (надалі – порядок № 48)
| ||
4
| Ким приймається рішення про направлення на стажування державного
службовця
| Відповідно до частин восьмої і десятої статті 48 Закону та пунктів 6-7, 19-20 порядку № 48, направлення державного службовця на стажування до іншого державного органу, а також за кордон здійснюється на підставі наказу керівника державної служби державного органу, в якому працює державний службовець. |
5
|
На підставі якого документу державний службовець
направляється
на стажування
|
Для проведення стажування необхідна письмова заява
самого державного службовця та згода відповідного керівника державної служби
державного органу за місцем його стажування.
Допуск на стажування, строк та зміни процедури його
проходження оформлюються наказом керівника державної служби державного
органу, де проводиться стажування.
|
6
|
Яким чином здійснюється стажування за кордоном
|
Стажування за кордоном здійснюється відповідно до
міжнародних договорів, на основі договорів про співпрацю між державним
органом та іноземними державними органами, а також з міжнародними
організаціями, із визначенням змісту, умов стажування та фінансового
забезпечення.
Порядок та зміст стажування за кордоном визначаються
правилами проходження стажування у відповідних іноземних державних органах,
міжнародних організаціях, а також умовами, передбаченими міжнародними
договорами та договорами про співпрацю.
|
7
|
В які строки може проводитися стажування державних
службовців
|
Відповідно до частин восьмої-десятої статті 48 Закону
та пунктів 2-5 порядку № 48, стажування державних службовців проводиться з
відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної
служби в іншому державному органі або за кордоном відповідно до законодавства
та цього порядку.
На строк стажування за державним службовцем
зберігаються його посада та заробітна плата за основним місцем роботи.
Державним службовцям, які проходять стажування в іншому
населеному пункті, за основним місцем роботи відшкодовуються витрати на
проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та
найм житла.
Під час проходження стажування за кордоном витрати на
таке стажування та порядок їх відшкодування передбачаються у міжнародних
договорах та договорах про співпрацю.
Крім того у державних органах з метою ознайомлення з
функціонуванням державної служби може здійснюватися стажування громадян з
числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, строком до
шести місяців у порядку, визначеному керівником державної служби.
|
