У посібнику
наведено практичні рекомендації щодо застосування положень Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу".
Стане у нагоді
службам управління персоналом державних органів, а також буде цікавим широкому
колу державних службовців та експертів у сфері публічної адміністрації.
Зміст:
8. ДИСЦИПЛІНАРНА
ТА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
8.1. Службова дисципліна (1 – 3)
8.2. Засади дисциплінарної відповідальності (4 – 21)
8.3. Матеріальна відповідальність (22 – 26)
Далі таблиця - запитання/відповідь
№ п/п
|
Запитання
|
Відповідь
| |||
8 | ДИСЦИПЛІНАРНА ТА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Закон України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон)
| ||||
8.1 |
Службова дисципліна
| ||||
1
|
Як Закон визначає поняття "службова дисципліна"
|
Відповідно до частини першої статті 2 Закону службова
дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне
виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
| |||
2
|
Яким чином забезпечується
службова дисципліна
|
Відповідно до статті 61 Закону службова дисципліна
забезпечується шляхом:
1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону
та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання
правил внутрішнього службового розпорядку;
2) формування керівником державної служби у підпорядкованих
державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до
виконання своїх посадових обов’язків, поваги до прав і свобод людини і
громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів
України;
3) поєднання керівниками усіх рівнів методів
переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної
відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;
4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до
підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням
поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та
справедливості.
| |||
3
|
Які взаємні обов’язки державного службовця та керівника
державної
служби щодо додержання,
забезпечення службової дисципліни
|
Відповідно до статі 62 Закону, державний службовець
зобов’язаний:
1) не допускати вчинків, несумісних із статусом
державного службовця;
2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм,
витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних
службовців;
3) дбайливо ставитися до державного майна та інших
публічних ресурсів.
Згідно з статтею 63 Закону, керівник державної служби
зобов’язаний:
1) створювати умови для виконання державними
службовцями своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної
компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;
2) здійснювати контроль за виконанням державними
службовцями посадових обов’язків;
3) під час виконання посадових обов’язків керуватися
публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання
Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко
формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і
своєчасність їх виконання;
4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх
посадових обов’язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних
стягнень;
5) належним чином організовувати роботу державних
службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед
державним органом;
6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення
до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню
ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної
поведінки;
7) забезпечувати прозорість та об’єктивність під час
оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;
8) організовувати проведення з державними службовцями
профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних
проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення
| |||
8.2
|
Засади дисциплінарної відповідальності
| ||||
а) Закон України від 22.03.12 № 4572 "Про громадські об’єднання" (надалі – закон № 4572)
б) Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами, затверджений
наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.16 № 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016
року за № 456/28586
| |||||
4
|
Що є підставою для притягнення
державного службовця до дисциплінарної
відповідальності?
| Дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності. Нормами статті 64 Закону встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до
дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку,
тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що
полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх
посадових обов’язків та інших вимог, установлених Законом та іншими
нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване
дисциплінарне стягнення.
| |||
5
|
Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватись
до державних службовців?
|
Відповідно до частини першої статті 66 Закону до
державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного
стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
| |||
6
|
Які дисциплінарні стягнення необхідно застосовувати за
вчинення конкретних дисциплінарних
проступків? Які умови їх застосування
|
Нормами частини другої статті 65 та частинами другою -
п’ятою статті 66 Закону визначено перелік дисциплінарних проступків та
загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення.
*(додаток до розділу - дисциплінарні проступки та
стягнення)
| |||
7
|
Протягом якого часу державний службовець має бути
відсутнім на робочому місці без поважних причин щоб це вважалося прогулом
|
Відповідно до статті 65 Закону прогулом вважається
відсутність державного службовця на службі більше трьох годин протягом
робочого дня без поважних причин.
| |||
8
|
Які дисциплінарні проступки є підставою для
застосування
такого виду дисциплінарного
стягнення як звільнення з посади державної служби
|
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом
дисциплінарного стягнення і може бути застосоване відповідно до частини
п’ятої статті 66 Закону лише за:
– порушення Присяги державного службовця;
– вияв неповаги до держави, державних символів України,
українського народу;
– перевищення службових повноважень, якщо воно не
містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
– використання повноважень в особистих (приватних)
інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
– подання під час вступу на державну службу
недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на
державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини,
що виникли під час проходження служби;
– неповідомлення керівнику державної служби про
виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та
близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
– поява державного службовця на службі в нетверезому
стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
– прийняття державним службовцем необґрунтованого
рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального
майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи
комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або
адміністративного правопорушення;
– вчинення державним службовцем систематично (повторно
протягом року) прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин
протягом робочого дня) без поважних причин.
| |||
9
|
Які існують особливості накладення окремих видів
дисциплінарних
стягнень
|
Відповідно до частини шостої статті 66 Закону такі
дисциплінарні стягнення як догана, попередження про неповну службову
відповідність, звільнення з посади державної служби покладаються виключно за:
1) пропозицією Комісії з питань вищого корпусу
державної служби (стосовно державних службовців, які займають посади
державної служби категорії "А");
2. поданням дисциплінарної комісії (стосовно державних
службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В").
| |||
10
|
Які обставини обтяжують дисциплінарну
відповідальність
|
Частиною першою статті 67 Закону встановлено, що
дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого
дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення
необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких
він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування
заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення
до виконання посадових обов’язків.
Частиною четвертою статті 67 Закону обставинами, які
обтяжуватимуть відповідальність державного службовця визначено:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані
алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або
токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до
зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої
неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти
за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до
держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків
внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
| |||
11
|
Які обставини пом’якшують дисциплінарну
відповідальність
|
Відповідно до частини другої статті 67 Закону,
обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні
дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність
дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань,
наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або
усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в
результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування
заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або
через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій
керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть
враховуватися також інші, не зазначені у частині другій статті 67 Закону,
обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.
| |||
12
|
Чи зобов’язаний
суб’єкт призначення перед накладенням дисциплінарного
стягнення отримати
від державного
службовця письмове пояснення
|
Відповідно до статті 75 Закону перед накладенням
дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного
службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час,
місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його
усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення
у справі.
Відмову надати пояснення необхідно оформити відповідним
актом і підтвердити свідченнями двох державних службовців. При цьому відмова
надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та
накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
| |||
13
|
Які суб’єкти і за які дисциплінарні
стягнення уповноважені застосовувати
дисциплінарні стягнення?
|
Суб’єкти, які уповноважені застосовувати дисциплінарні
стягнення відповідно до частини другої статті 68 Закону.
| |||
На державних службовців, які
займають посади державної
служби
|
Суб’єкти, які уповноважені застосовувати
дисциплінарні стягнення
| ||||
щодо
зауваження
|
щодо інших видів
дисциплінарних стягнень
| ||||
категорії "А"
|
суб’єкти
призначення
|
суб’єкти призначення з урахуванням пропозиції Комісії з
питань вищого
корпусу державної служби
| |||
категорій "Б" і "В"
|
суб’єкти
призначення
|
суб’єкти призначення за поданням дисциплінарної комісії
з розгляду
дисциплінарних справ
| |||
Важливо!
Частиною першою статті 69 Закону встановлено, що для
здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру
і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна
комісія з розгляду дисциплінарних справ
| |||||
Частиною другою статті 69 Закону передбачено, що
дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади
державної служби категорії "А", є Комісія з питань вищого корпусу державної
служби. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають
посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної
служби у кожному державному органі.
| |||||
14
|
Який порядок утворення дисциплінарних
комісій
|
Порядок утворення Комісії з питань вищого корпусу
державної служби визначено статтею 14 Закону.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців,
які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник
державної служби у кожному державному органі.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону керівник
державної служби в державному органі - це посадова особа, яка займає вищу
посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої
належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації
роботи інших працівників у цьому органі.
| |||
15
|
Який склад та повноваження
дисциплінарної комісії
|
Відповідно до частин третьої – десятої статті 69 Закону
дисциплінарна комісія повинна діяти у складі не менше шести членів. До її
складу включаються державні службовці державного органу, представники
виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних
службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники
державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного
органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які
мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за
юридичним фахом.
| |||
Важливо!
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої
повноваження на громадських засадах. Строк їх повноважень становить три роки.
| |||||
Кількість представників громадських об’єднань у складі
дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. У разі якщо один
із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої
відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член
дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.
Склад дисциплінарної комісії у державному органі
затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу
дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:
– представники керівника державної служби, визначені
ним одноосібно з числа державних службовців цього державного органу;
– представники виборного органу первинної профспілкової
організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової
організації представники державних службовців, обрані на загальних зборах
(конференції) державних службовців державного органу.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися
експерти або інші представники громадських об’єднань, утворених відповідно до
закону № 7542, за поданням центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
| |||||
Важливо!
До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена
щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого
(магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.
| |||||
У разі неможливості створення в державному органі
постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені
державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією
державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності
державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія
може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері державної служби. Голова та секретар дисциплінарної комісії
обираються її членами на першому засіданні. Засідання дисциплінарної комісії
є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
За результатами розгляду дисциплінарної справи
державного службовця дисциплінарна комісія вносить суб’єкту призначення
подання, а Комісія з питань вищого корпусу державної служби пропозиції, які
мають рекомендаційний характер.
Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів
зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії з питань вищого
корпусу державної служби або подання дисциплінарної комісії чи надати
вмотивовану відмову протягом цього строку.
Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати
і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного
провадження.
| |||||
16
|
Хто має право скликання загальних зборів (конференції)
державних службовців
|
Відповідно до статті 70 Закону загальні збори
(конференція) державних службовців державного органу скликаються виборним
органом первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (за
наявності), або службою управління персоналом.
Конференції державних службовців державного органу
проводяться у державних органах, де скликання загальних зборів ускладнене
через значну чисельність або територіальну роз’єднаність структурних
підрозділів. Делегати на конференцію обираються за нормами і в порядку, що
визначаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка діє в
державному органі (за наявності), або службою управління персоналом.
Загальні збори є правомочними, у разі якщо у них бере
участь більше половини загальної кількості державних службовців державного
органу, а конференція — більше половини делегатів
| |||
17
|
Яка інформація повинна міститись у дисциплінарній
справі
|
З метою збору інформації про обставини, які стали
підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення
дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього
дисциплінарного проступку Комісією з питань вищого корпусу державної служби,
дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа, яка відповідно до
частини другої статті 73 Закону повинна містити таку інформацію:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його
безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного
службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності
дисциплінарних стягнень;
5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо
вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які
стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
7) пояснення безпосереднього керівника державного
службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення
дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які
стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
9) належним чином завірені копії документів і
матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення
дисциплінарного проступку;
10) 10) відомості про причини і умови, що призвели до
вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи
обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;
11) висновок за результатами службового розслідування
(у разі його проведення);
12) висновок про наявність чи відсутність у діях
державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його
притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній
справі.
За результатами розгляду дисциплінарної справи
державного службовця дисциплінарна комісія вносить суб’єкту призначення
подання, а Комісія з питань вищого корпусу державної служби пропозиції, які
мають рекомендаційний характер.
| |||
18
|
Які права державних службовців при застосуванні до них
дисциплінарних
стягнень
|
Відповідно до частини п’ятої статті 74 Закону
дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше
шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу
тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не
застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Згідно зі статтею 76 Закону державний службовець має
право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед
прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має
право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових
заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати
додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали стосовно зазначених
обставин, які долучаються до справи.
Державний службовець має право на оскарження
застосованого до нього дисциплінарного стягнення.
Нормами частини першої статті 78 Закону встановлено, що
рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено
державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до
Нацдержслужби або до суду.
Строк, протягом якого державний службовець може подати
скаргу щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення, - 10 календарних
днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про
накладення дисциплінарного стягнення (частина друга статті 78 Закону).
Крім того, державний службовець може користуватися
правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
| |||
Важливо!
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під
час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
| |||||
19
|
Що повинно бути зазначено у рішенні про накладення на
державного службовця дисциплінарного
стягнення чи закриття
дисциплінарного провадження
|
Відповідно до статті 77 Закону рішення про накладення
на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного
провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня
отримання пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби,
подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення необхідно
оформити відповідним актом суб’єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням),
повинно бути зазначено:
– найменування державного органу;
– дата прийняття рішення про накладення на державного
службовця дисциплінарного стягнення;
– відомості про державного службовця;
– стислий виклад обставин справи;
– вид дисциплінарного проступку і його юридична
кваліфікація;
– вид дисциплінарного стягнення, що застосовується
(накладається).
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях
державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт
призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно
державного службовця, яке також оформляється наказом (розпорядженням).
Звертаємо увагу, що у разі виявлення за результатами
розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт
призначення зобов’язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну
заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії з питань вищого корпусу державної
служби, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими для розгляду
суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо
застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного
провадження.
Належним чином завірена копія наказу (розпорядження)
про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного
провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного
рішення видається державному службовцю під розписку.
У разі відмови державного службовця від одержання копії
наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи
закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний
строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем
його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
| |||
20
|
Протягом якого часу подається скарга після одержання
державним
службовцем копії наказу
(розпорядження) про накладення
дисциплінарного стягнення
|
Відповідно до частини другої статті 78 Закону скарга на
рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути подана протягом 10
календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу
(розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
| |||
21
|
Який порядок зняття дисциплінарного
стягнення
|
Відповідно до частини першої статті 79 Закону, якщо
протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного
службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається
таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення
цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і
виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може
бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не
раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення.
Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення
належить суб’єкту призначення, що його застосував.
Нормами частини третьої статті 79 Закону встановлено,
що протягом строку дії дисциплінарного стягнення, окрім зауваження, заходи
заохочення до державного службовця застосовуватися не можуть.
| |||
8.3
|
Матеріальна відповідальність
| ||||
22
|
На кого покладено обов’язок відшкодувати
матеріальну та моральну шкоду, заподіяну фізичним та
юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних
службовців
|
Відповідно до статті 80 Закону матеріальна та моральна
шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень,
відшкодовується за рахунок держави.
Держава в особі суб’єкта призначення має право
зворотної вимоги (регресу) до:
1) державного службовця, який заподіяв шкоду;
2) посадової особи (осіб), винної (винних) у
незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи
іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної та
моральної шкоди, заподіяної
державному органу у зв’язку з оплатою часу вимушеного
прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.
У разі застосування зворотної вимоги (регресу)
державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду,
умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.
| |||
23
|
Які фактори враховуються під час визначення розміру
відшкодування
|
Державний службовець зобов’язаний відшкодувати державі
шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов’язків.
Відповідно до статті 81 Закону, під час визначення
розміру відшкодування враховуються:
– майнове становище державного службовця;
– співвідношення розміру заподіяної шкоди до його
заробітної плати;
– ризик виникнення шкоди;
– досвід державної служби;
– надані державному службовцю накази (розпорядження);
– а також інші обставини, у зв’язку з якими повне
відшкодування державним службовцем шкоди буде необґрунтованим.
У разі спільного заподіяння шкоди кількома державними
службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному
ступеню вини.
| |||
24
|
Який порядок відшкодування
шкоди
|
Відповідно до статті 82 Закону для відшкодування шкоди
керівник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицію, в
якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також
обставини, що стали підставою для відшкодування. Державний службовець повинен
дати відповідь на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди у письмовій
формі.
Державний службовець повинен дати відповідь на
пропозицію про відшкодування шкоди в письмовій формі протягом двох тижнів з
дня отримання пропозиції.
У разі ненадання державним службовцем відповіді на
пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування
шкоди чи невідшкодування шкоди до зазначеного у пропозиції строку керівник
державної служби може звернутися з позовом про таке відшкодування до суду.
| |||
25
|
Протягом якого часу керівником державної служби
вноситься
державному службовцю письмова пропозиція про
відшкодування
матеріальної шкоди
|
Відповідно до статті 82 Закону пропозиція про
добровільне відшкодування матеріальної шкоди може бути внесена протягом трьох
місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався чи мав дізнатися про
обставини, що є підставою для пред’явлення вимоги, але не пізніше ніж через
три роки з дня заподіяння шкоди.
| |||
26
|
Яку відповідальність несе кожен державний службовець у
разі
спільного заподіяння матеріальної шкоди
|
Відповідно до частини третьої статті 81 Закону у разі
спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе
відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
| |||
Додаток до
розділу 8 *(пункт 6)
Дисциплінарні
проступки та стягнення
№ з/п
Частина друга
статті 65
Закону
|
Дисциплінарний
проступок
|
Дисциплінарне
стягнення
|
1
|
Порушення Присяги державного службовця
|
Звільнення з посади державної служби (частина п’ята статті
66 Закону)
|
2
|
Порушення правил етичної поведінки
державних службовців
|
Попередження про неповну службову відповідність
(частина четверта статті 66 Закону)
|
3
|
Вияв неповаги до держави, державних символів України,
українського народу
|
Звільнення з посади державної служби (частина п’ята
статті 66 Закону)
|
4
|
Дії, що шкодять авторитету державної служби
|
Оголошення догани (частина третя статті 66 Закону). У
разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного
проступку - попередження про неповну службову відповідність (частина четверта
статті 66 Закону)
|
5
|
Невиконання або неналежне виконання посадових
обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень
керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень
|
Оголошення догани (частина третя статті 66 Закону). У
разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного
проступку - попередження про неповну службову відповідність (частина четверта
статті 66 Закону)
|
6
|
Недотримання правил внутрішнього
службового розпорядку
|
Зауваження (частина друга статті 66
Закону)
|
7
|
Перевищення службових повноважень, якщо воно не містить
складу злочину або адміністративного правопорушення
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята статті 66 Закону)
|
8
|
Невиконання вимог щодо політичної
неупередженості державного службовця
|
Попередження про неповну службову відповідність
(частина четверта статті 66 Закону)
|
9
|
Використання повноважень в особистих (приватних)
інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята
статті 66 Закону)
|
10
|
Подання під час вступу на державну
службу недостовірної інформації про
обставини, що перешкоджають реалізації права на
державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини,
що виникли під час проходження служби
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята
статті 66 Закону)
|
11
|
Неповідомлення керівнику державної
служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості
між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх
виникнення
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята
статті 66 Закону)
|
12
|
Прогул державного службовця (у тому числі відсутність
на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
|
Оголошення догани (частина третя статті 66 Закону). У
разі вчинення систематично (повторно протягом року) цього дисциплінарного
проступку - звільнення з посади державної служби (частина п'ята статті 66
Закону)
|
13
|
Поява державного службовця на службі в нетверезому
стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята
статті 66 Закону)
|
14
|
Прийняття державним службовцем необґрунтованого
рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального
майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи
комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або
адміністративного право
порушення
|
Звільнення з посади державної служби (частина п'ята
статті 66 Закону)
|
Важливо!
Державний службовець не може бути притягнутий до
дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли
керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення
дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності
державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік
після його вчинення (частина третя статті 65 Закону).
За кожний дисциплінарний проступок до державного
службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина
сьома статті 66 Закону).
|
||
