Практичний посібник розроблено за підтримки проекту
Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні "Розвиток спроможності
Національного агентства України з питань державної служби щодо замовлення та
розроблення програм підвищення кваліфікації державних службовців" в рамках
реалізації Тренінгової програми "Управління персоналом на державній службі".
У посібнику наведено практичні рекомендації щодо
застосування положень Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу".
Стане у нагоді службам управління персоналом державних
органів, а також буде цікавим широкому колу державних службовців та експертів у
сфері публічної адміністрації.
Зміст:
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
1.1. Сфера дії Закону. Правове
регулювання проходження державної служби (1 - 13)
1.2. Правовий статус державного
службовця (14 – 32)
Далі таблиця - запитання/відповідь.
№ п/п
|
Запитання
|
Відповідь
|
1 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ Закон України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" (надалі – Закон) |
|
1.1
|
Сфера дії
Закону. Правове регулювання проходження державної служби
|
|
1
|
Як Закон визначає поняття "державна служба"
|
Відповідно
до статті 1 Закону, державна служба
- це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із
практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1)
аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному
рівнях та підготовки
пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення
експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших
нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2)
забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних,
галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових
актів;
3)
забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4)
здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5)
управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх
використанням;
6)
управління персоналом державних органів;
7)
реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
|
2
|
Як у законі розуміється термін "державний службовець"
|
Відповідно до статті 1 Закону, державний службовець −
це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади,
іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну
плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї
посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій
такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
|
3
|
На кого поширюється сфера дії закону
|
Відповідно
до частини другої статті 3 Закону, його дія поширюється на державних
службовців:
1)
Секретаріату Кабінету Міністрів України;
2)
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
3)
місцевих державних адміністрацій;
4)
органів прокуратури;
5)
органів військового управління;
6)
закордонних дипломатичних установ України;
7)
державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені
статтею 91 цього закону;
8)
інших державних органів.
|
4
|
Чи поширюється сфера дії закону на осіб, які виконують
функції з обслуговування, працівників патронатних
служб
|
Відповідно до Закону не будь-яка особа, що працює в
державних органах є державним службовцем. Державним службовцем людина стає тільки в тому випадку, коли вона
працює на посаді державного службовця.
Відповідно до частини другої статті 1 закону, посада
державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна
структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства
посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті
1 цього закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 закону дія цього
закону серед іншого не поширюється на:
1) працівників державних органів, які виконують функції
з обслуговування;
2) працівників патронатних служб.
|
5
|
Як закон визначає термін "рівнозначна посада"
|
Відповідно
до статті 2 Закону рівнозначна посада - посада державної служби, що належить
до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
|
6
|
Що означає принцип професіоналізму,
закріплений у статті 4 закону
|
Відповідно
до статті 4 Закону принцип професіоналізму означає компетентне, об'єктивне і неупереджене
виконання посадових обов’язків, постійне підвищення державним службовцем
рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і,
за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною
відповідно
до закону.
|
7
|
Чи можуть правові відносини, що
виникають у зв’язку зі вступом, проходженням та
припиненням
державної служби врегульовуватися
нормами законодавства про працю
|
Відповідно
до частини третьої статті 5 Закону дія норм законодавства про працю
поширюється на державних службовців
у частині відносин, не врегульованих цим законом.
|
8
|
Що є підставою для поділу посад
державної служби в державних органах на категорії
|
Відповідно до частини першої статті 6 Закону посади державної
служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку
призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання
кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
|
9
|
Які категорії посад державної служби встановлюються згідно із законом
|
Відповідно до частини другої статті 6 Закону встановлюються
такі категорії посад державної служби:
1) категорія "А" (вищий корпус державної служби);
2)
категорія "Б";
3)
категорія "В".
|
10
|
Які посади державної служби відносяться
до категорії "А" (вищого корпусу державної служби)
|
Відповідно до частини другої статті 6 Закону до категорії "А" (вищого корпусу державної служби) відносять:
1) державного секретаря Кабінету Міністрів України та
його заступників, державних секретарів міністерств;
2) керівників центральних органів виконавчої влади, які
не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;
3) керівників апаратів Конституційного Суду України,
Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників;
4) голів місцевих державних адміністрацій;
5) керівників державної служби в інших державних
органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
|
11
|
Які категорії посад державної служби відносяться до
категорії "Б"
|
Відповідно
до частини другої статті 6 Закону до категорії "Б" відносять:
1) керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету
Міністрів України та їх заступників;
2) керівників структурних підрозділів міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх
заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх
структурних підрозділів, їх заступників;
3) заступників голів місцевих державних адміністрацій;
4) керівників апаратів апеляційних та місцевих судів,
керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників;
5) заступників керівників державної служби в інших
державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
|
12
|
Які категорії посад державної служби відносяться до категорії "В"
|
Відповідно до частини другої статті 6 Закону до категорії "В" відносяться посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".
|
13
|
Яка кількість посад державної служби категорій "А" і "Б" повинна бути в державному органі
|
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону кількість
посад державної служби категорій "А" і "Б" в державному органі повинна
становити не більше третини його штатної чисельності ((А+Б) : загальна
чисельність).
|
1.2
|
Правовий
статус державного службовця
|
|
|
б) Закон України від 05.04.01 № 2365 "Про політичні партії в Україні" (надалі – закон № 2365)
в) Закон України від 11.07.02 № 93 "Про статус депутатів місцевих рад" (надалі – закон № 93) г) Порядок оформлення та направлення (вручення) вимоги про скасування рішень державних органів та їх посадових осіб з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 25.05.16 № 110, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 841/28971.
д) Порядок проведення службового розслідування
Національним агентством з питань державної служби або його територіальними
органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи
державного службовця вищого органу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.16 № 393.
|
||
14
|
Які основні права державного службовця
|
Відповідно до статті 7 Закону державний службовець має право на:
1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе
і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;
2) чітке визначення посадових обов’язків;
3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-
технічне забезпечення;
4) оплату праці залежно від займаної посади,
результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу;
5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно
до закону;
6) професійне навчання, зокрема за державні кошти,
відповідно до потреб державного органу;
7) просування по службі з урахуванням професійної
компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків;
8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх
прав та інтересів;
9) участь у діяльності об’єднань громадян, крім
політичних партій у випадках, передбачених цим законом;
10) оскарження в установленому законом порядку рішень
про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної
служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами
оцінювання його службової діяльності;
11) захист від незаконного переслідування з боку державних
органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог
цього закону;
12) отримання від державних органів, підприємств, установ
та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з
питань, що належать до його повноважень, у випадках, установлених законом;
13) безперешкодне ознайомлення з документами про
проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів
оцінювання його службової діяльності;
14) проведення службового розслідування за його вимогою
з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Державні службовці також реалізують інші права,
визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та
посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
|
15
|
Які основні обов’язки державного службовця
|
Відповідно до статті 8 Закону державний службовець
зобов’язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил
етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення
прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов’язково використовувати державну мову під час
виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної
мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне
виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази
(розпорядження), доручення керівників, надані на
підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами
України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері
запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного
конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної
компетентності та удосконалювати організацію службової
діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані
осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а
також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених
законом.
Державні службовці виконують також інші обов’язки,
визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та
посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих
органах.
|
16
|
Яких заходів повинен вжити державний службовець у разі виявлення під час службової
діяльності або поза її межами фактів порушення вимог закону з боку
державних органів, їх посадових осіб
|
Відповідно до частини другої статті 8 Закону, у разі
виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її
межами фактів порушення вимог Закону з боку державних органів, їх посадових
осіб він зобов’язаний звернутися для забезпечення законності до Національного
агентства України з питань державної служби.
|
17
|
Чи повинен державний службовець виконувати доручення
керівника
Департаменту, якщо його безпосереднім керівником є
начальник відділу
|
Відповідно до статті 9 Закону, державний службовець під
час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених
законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка
виконує його обов’язки.
При цьому, відповідно до статті 2 закону, безпосередній
керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець.
|
18
|
Чи є обов’язковими доручення працівників патронатної
служби
для виконання державними службовцями
|
Відповідно до частини другої статті 9 Закону під час
виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати
доручення працівників патронатної служби, оскільки на час виконання посадових
обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом.
|
19
|
Чи вважається загальнообов’язковим
виконання державними
службовцями доручень керівників, надані в межах їх
повноважень
|
Відповідно до частини другої статті 9 Закону державний
службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника,
видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою
цієї статті. Зокрема, у частині першій статті 10 закону наголошується на
тому, що державний службовець повинен неупереджено виконувати законні накази
(розпорядження), доручення керівників незалежно від їх партійної
належності та своїх політичних переконань.
|
20
|
Як повинен діяти державний службовець у разі сумніву
щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження) або доручення
|
У разі виникнення у державного службовця сумніву щодо
законності виданого керівником наказу (розпорядження) або доручення,
відповідно до частини шостої статті 9 закону він має право вимагати його
письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий
наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу
(розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі
повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня.
У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності
за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде
визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання
явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
При
цьому, якщо керівник не надав письмового підтвердження в одноденний строк
наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.
Суттєвим чинником, що регламентує право державного
службовця на захист службових інтересів є те, що законом передбачено
оскарження державними службовцями дій керівника державного органу, який
повинен обов’язково провести службове розслідування у встановленому
законодавством порядку з метою встановлення факту порушення прав особи,
встановлених цим законом,
або відсутності і вжиття відповідних заходів у межах
сфери діяльності уповноваженого органу. Зазначене
обумовлює взаємну відповідальність, як керівника органу, так і державного
службовця щодо вжиття заходів впливу або реагування, а також дотримання норм
права сторонами правовідносин.
|
21
|
В чому полягає політична неупередженість
державних службовців
|
Відповідно
до частини третьої статті 10 Закону державний службовець не має права:
1) бути членом політичної партії, якщо такий державний
службовець займає посаду державної служби категорії "А". На час державної
служби на посаді категорії "А" особа зупиняє своє членство в політичній
партії;
2) обіймати посади в керівних органах політичної партії;
3) суміщати державну службу із статусом депутата місцевої
ради, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби
категорії "А";
4) залучати, використовуючи своє службове становище,
державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери,
інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються
політичними партіями;
5)
у будь-який інший спосіб використовувати своє службове становище в політичних
цілях.
|
22
|
Чи має право державний службовець здійснювати агітацію
в інтересах
політичної партії
|
Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону державному
службовцю забороняється організовувати і брати участь у страйках та агітації (крім
випадку, передбаченого частиною 4 статті 10 закону).
|
23
|
Чи має право державний службовець бути членом
політичної партії, якщо такий державний службовець займає посаду державної
служби категорії "А"
|
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону державний
службовець не має права бути членом політичної партії, якщо такий державний
службовець займає посаду державної служби категорії "А". На час державної
служби на посаді категорії "А" особа зупиняє своє членство у політичній партії.
Крім того, підпунктом 9 пункту 3 Розділу ХІ "Прикінцеві
та перехідні положення" закону внесено зміни до статті 6 закону № 2365, у зв’язку з чим членами політичних
партій не можуть бути державні службовці у випадках, передбачених законом.
Враховуючи викладене, у зв’язку із набранням чинності закону
державні службовці, посади яких віднесені до категорії "А" та які є членами
політичних партій, мають зупинити своє членство у політичних партіях.
Водночас відповідно до частини п'ятої статті 6 закону №
2365 порядок зупинення членства у політичній партії визначається її статутом.
|
24
|
Чи має право державний службовець
висловлювати свої політичні погляди
|
Відповідно до частини другої статті 10 Закону державний
службовець не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші
дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити його особливе
ставлення до політичних партій і негативно вплинути на імідж державного
органу та довіру до влади або становити загрозу для
конституційного ладу, територіальної цілісності і національної безпеки, для
здоров’я та прав і свобод інших людей. Стаття 10 закону передбачає вимоги до
політичної неупередженості державного службовця, що полягають у
неупередженому виконанні своїх службових обов›язків незалежно від партійної
належності та особистих політичних переконань.
|
25
|
Який строк відводиться для того, щоб поставити до
відома керівника державної служби щодо реєстрації державного
службовця як кандидата у депутати
|
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону у разі
реєстрації державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою
комісією, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому
порядку, він зобов’язаний в одноденний строк письмово повідомити про це
керівника державної служби.
|
26
|
Чи залишається за особами, які мають спеціальні звання
статус
державного службовця з набранням чинності закону
|
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону, сфера
його дії не поширюється на осіб рядового і начальницького складу
правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються
спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, особи зазначені в пункті 17 частини третьої
статті 3 закону не можуть вважатися державними службовцями.
|
27
|
Чи дозволяється суміщення посади
державного службовця категорії "А" зі статусом депутата
місцевої ради
|
Відповідно до частини другої статті 6 Закону до категорії "А" (вищий корпус державної служби) відносяться зокрема посади голів місцевих
державних адміністрацій.
Згідно із пунктом 3 частини три статті 10 закону державні
службовці не мають права суміщати державну службу із статусом депутата
місцевої ради, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби
категорії "А".
Разом з тим депутат місцевої ради є представником
інтересів відповідної територіальної громади, який відповідно до Конституції
і закону № 93 обирається на строк, встановлений Конституцією України та статтею
2 закону № 93.
З огляду на його правовий статус депутат місцевої ради
обов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади
та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах
своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні
місцевого самоврядування. Для цього депутат місцевої ради наділяється всією
повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності
ради та її органів.
Згідно зі статтею 22 Конституції не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина при
прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Оскільки конституційні права і свободи гарантуються і
не можуть бути скасовані, а також з урахуванням статті 58 Конституції щодо незворотності
дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, на осіб, які на день
набрання чинності законом є депутатами місцевої ради в результаті обрання їх
до ради відповідно до законодавства про місцеві вибори, не поширюється дія статті
10 закону на строк, встановлений Конституцією, або до дострокового припинення
повноважень депутата місцевої ради або ради.
|
28
|
Яким чином реалізується захист права на державну службу
|
Відповідно до частини першої статті 11 Закону у разі
порушення або виникнення перешкод у реалізації прав, визначених Законом
державний службовець може подати керівнику державної служби скаргу із
зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації, в якій
може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки
викладених у скарзі фактів.
Крім того, у частині шостій статті 11 закону
передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені законом,
порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу
або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця,
він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод
у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
|
29
|
В який строк державний службовець може подати скаргу
керівнику
у разі порушення наданих законом
прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав
|
Відповідно до частини першої статті 11 Закону державний
службовець може подати скаргу керівнику у місячний строк з дня, коли дізнався
або повинен був дізнатися про випадки порушення наданих законом прав або
виникнення перешкод у реалізації таких прав.
|
30
|
Хто входить до складу комісії, яка утворюється на
вимогу державного
службовця для перевірки фактів, викладених у скарзі
|
Відповідно до частини другої статті 11 Закону до складу
комісії включаються в однаковій кількості:
− представники керівника державної служби, визначені
ним із числа державних службовців цього державного органу;
− представники державного службовця, визначені ним із
числа державних службовців цього державного органу;
− представники виборного органу первинної профспілкової
організації з числа державних службовців, делеговані рішенням цього органу, а
в разі відсутності профспілкової організації - представники державних
службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців
державного органу.
|
31
|
Які правові засоби захисту передбачені
у разі неотримання в
установлений строк обґрунтованої відповіді на скаргу
або незгоди з відповіддю керівника державної
служби
|
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону керівник
державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання
скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої статті 11 закону,
письмова відповідь (рішення) керівника державної служби має ґрунтуватися на
висновку комісії.
У разі неотримання в установлений частиною третьою
статті 11 закону строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з
відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із
відповідною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері державної служби, за результатами
розгляду якої
надається
вмотивована відповідь.
|
32
|
Які обов’язки центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну
політику у сфері державної служби, щодо надання
відповіді
державному службовцю за результатами розгляду скарги
|
Відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері державної служби, надає державному службовцю вмотивовану відповідь
не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення
факту порушення прав державного службовця направляє відповідному державному органу обов'язкову для виконання вимогу про усунення відповідних порушень.
Відповідно до частини шостої статті 11 закону якщо
права державного службовця, встановлені законом, порушені керівником
державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи
створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу
із зазначенням фактів порушення його прав або
перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері державної служби.
За фактом надходження скарги державного службовця щодо
порушення керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу
прав державного службовця або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації
прав державного службовця центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, проводить
службове розслідування в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі.
У разі виявлення порушень прав державного службовця або
створення перешкод у їх реалізації винні у порушенні посадові особи повинні
бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
Порушені права державного службовця підлягають
безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав - усуненню.
У випадку, якщо заявник не погоджується з отриманим
рішенням, він має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних
органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому
цим законом, до суду.
|
Частина 2
Частина 3
Частина 4
Частина 5
Частина 6
Частина 7
Частина 8
Частина 9
