Якщо працівник приніс листок непрацездатності, або, як
ми звикли його називати, лікарняний, це ще не означає, що йому гарантовано буде
виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Листок непрацездатності має
бути належним чином оформлений на підприємстві. Зокрема, запис про призначення
допомоги робить комісія із соціального страхування або особа, уповноважена
вирішувати питання про призначення цієї допомоги. Хто входить до складу
комісії? На який строк обираються її члени? Кому вона підзвітна? Чи може член
комісії передавати свої повноваження іншій особі для участі в засіданні цієї
комісії? Що впливає на прийняття рішення комісією щодо відмови в призначенні
допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі?
Загальні
підстави
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі – Закон № 1105) рішення про призначення матеріального
забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим)
із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в
установі, організації, до складу
якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації (надалі
– підприємство) та застрахованих осіб (виборних органів первинної
профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які
представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем,
особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за
правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення,
приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати
матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і
правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є
підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування:
- створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, котрі
використовують найману працю, незалежно від форми власності, підпорядкованості
чи господарювання;
- виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого)
підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими похованням, затверджено постановою правління Фонду соціального
страхування з тимчасової
втрати працездатності від 23.06.08 № 25, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня
2008 року за № 636/15327 (надалі - Положення).
Відповідно до пункту 1.4 Положення комісія із
соціального страхування підприємства створюється при чисельності застрахованих
осіб понад 15 працюючих за наймом. При чисельності на підприємстві
застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається
уповноважений із соціального страхування підприємства.
Звертаємо
увагу. Вимоги цього пункту поширюються
на фізичних осіб - підприємців, якими використовується наймана праця. Тобто, за
наявності до 15 працюючих за наймом - фізичною особою-підприємцем забезпечується
обрання на загальних зборах працівників уповноваженого із соціального страхування,
якщо ж понад 15 працюючих за наймом, - зобов'язана створити відповідну комісію (лист
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності від 04.07.06 № 07-35-1439).
Підпунктом 1.4.1 пункту 1.4 Положення передбачено, що на підприємствах, де нарахування і виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення по соціальному страхуванню, надання соціальних послуг здійснюються:
- в їхніх структурних підрозділах, комісії із соціального страхування створюються у цих підрозділах підприємства;
- централізовано, створюється центральна комісія із соціального страхування підприємства.
На новоствореному підприємстві комісія
(уповноважений) із соціального страхування підприємства створюється
(обирається) у місячний строк після державної реєстрації підприємства в порядку, визначеному Положенням (пункт 1.9).
Але якщо на новоствореному підприємстві протягом місяця не призначено ні
уповноваженого, ні комісію із соціального страхування, то керівник підприємства
несе за це відповідальність і фактично бере на себе обов'язки уповноваженого із
соціального страхування, оскільки питання трудових відносин належить до
компетенції керівництва підприємства. Ключовим питанням в цьому випадку є
своєчасність призначення матеріального забезпечення застрахованим особам та дотримання
порядку використання коштів Фонду соціального страхування. Уповноважений із
соціального страхування може виконувати свої обов'язки до моменту створення
комісії в строки, передбачені зазначеним вище пунктом Положення.
Порядок
створення комісії із соціального страхування
Організація роботи комісії із соціального страхування підприємства
здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем
та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами). Представником
застрахованих осіб є профспілкова організація підприємства, а за її відсутності
– інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб
(представник). Якщо на підприємстві діє кілька профспілкових організацій,
делегування членів комісії від застрахованих осіб здійснюється об'єднаним представницьким органом, який створено цими профспілковими організаціями за
ініціативою будь-якої профспілки. У разі відмови профспілки від участі в
представницькому органі ця профспілка не приймає рішення щодо призначення
матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам
(пункт 1.3 Положення).
Водночас, ані кількості членів комісії, ані
строку, на який вони обираються, ані персонального складу комісії Положенням не
визначено. Тому члени комісії делегуються кожною представницькою стороною самостійно у
рівній кількості залежно від чисельності застрахованих осіб на підприємстві.
Члени комісії із соціального страхування підприємства виконують свої обов’язки
на громадських засадах. Строк повноваження членів комісії встановлюється
спільним рішенням представницьких сторін.
Рішення про делегування до складу комісії представників роботодавця
оформляється його наказом або розпорядженням, а представників застрахованих
осіб - постановою виборного органу первинної профспілкової організації
(об'єднаного представницького органу профспілкових організацій) або відповідним
рішенням іншого уповноваженого органу, який представляє інтереси застрахованих
осіб. Проте у разі відсутності на підприємстві профспілкової організації
представляти інтереси застрахованих осіб мають право інші органи, які обрані
працівниками даного підприємства, у порядку, визначеному статтею 245 Кодексу законів про працю України.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства підзвітна роботодавцю
та представнику застрахованих осіб, а її роботу перевіряють органи Фонду
соціального страхування (надалі - Фонд).
Звертаємо
увагу. Якщо член комісії з будь-яких причин позбавляється своїх повноважень,
сторона, яку він представляє, має делегувати іншого представника на строк
повноважень комісії.
Робота
комісії із соціального страхування
Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до
затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії
беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень
іншим посадовим особам.
За рішенням комісії з числа її членів можуть створюватися робочі групи для
виконання певних завдань, що належать до окремих повноважень комісії.
Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше
половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії
протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього
проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного
розподілу голосів голос голови є вирішальним (пункт 4.1 Положення).
На першому засіданні комісії відкритим голосуванням обирають голову комісії
та його заступника. Положенням не встановлено, від якої саме сторони має бути
обрано голову комісії, а лише зазначено, що заступник голови комісії має
представляти іншу сторону. Тобто якщо голову комісії обрано від адміністрації
підприємства, то його заступником має бути представник застрахованих осіб.
Як засвідчує практика, нерідко головою комісії обирають голову первинної
профспілкової організації підприємства, а заступником - представника
адміністрації підприємства.
Звертаємо
увагу. Голова комісії та його заступник несуть відповідальність за невиконання
своїх повноважень перед комісією. Їх може бути позбавлено цих повноважень за
особистим проханням, за ініціативою більшості від загальної кількості членів
комісії, а також за поданням робочого органу відділення Фонду.
У свою чергу, уповноважений із соціального страхування підприємства
відповідно до пункту 4.2 Положення розглядає питання матеріального забезпечення
застрахованих осіб у міру надходження відповідних звернень і подання необхідних
для їх вирішення документів і приймає відповідні рішення.
Рішення про призначення матеріального забезпечення або відмову в його
призначенні застрахованим особам оформляється протоколом комісії (в день її засідання
згідно з додатком до Положення) за підписами членів комісії, а за відсутності
комісії - рішенням уповноваженого із соціального страхування підприємства.
Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства:
- може бути оскаржено застрахованою особою до робочого органу відділення
Фонду за місцем обліку підприємства як страхувальника протягом п’яти днів з
часу отримання повідомлення про таке рішення;
- про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення та
надання соціальних послуг може бути
оскарженим застрахованою особою
до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на
обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту
отримання повідомлення про таке
призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з
цих питань до суду.
Повноваження
комісії із соціального страхування
До основних обов’язків і повноважень комісії (уповноваженого) із
соціального страхування підприємства належать:
- розгляд підстави і правильності видачі і заповнення листків
непрацездатності та інших документів, за якими надається матеріальне
забезпечення та соціальні послуги застрахованим особам;
- прийняття рішень про призначення матеріального забезпечення (або відмову
в його призначенні) та надання соціальних послуг, передбачених Законом № 1105;
- ухвалення рішення про припинення виплати допомоги по тимчасовій
непрацездатності (повністю або частково) у разі порушення застрахованою особою
призначеного лікарем режиму (нез’явлення чи поява в нетверезому стані у
призначений час на прийом до лікаря, виходу на роботу в період тимчасової
непрацездатності, відмови від направлення на медико-соціальну експертну
комісію, самовільного залишення закладу охорони здоров’я, від’їзду на лікування
до іншого закладу охорони здоров’я без дозволу лікаря тощо);
- здійснення контролю за своєчасним направленням до робочих органів
відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми
матеріального забезпечення;
- здійснення контролю за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою
матеріального забезпечення застрахованим особам;
- взяття участі у перевірках щодо цільового використання страхових коштів,
які проводяться на підприємстві фахівцями Фонду;
- ініціювання перед робочим органом відділення Фонду питання щодо
відшкодування Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у
зв’язку з невиробничим травматизмом у випадках, якщо це сталося з вини інших
юридичних або фізичних осіб;
- ведення обліку осіб, які часто і тривалий час хворіють, а також осіб, які
отримали невиробничі травми, здійснення аналізу, інформування та внесення
пропозицій з питань зниження рівня захворюваності на підприємстві роботодавцеві
та представникові застрахованих осіб;
- розгляд скарг застрахованих осіб на рішення комісії (уповноваженого) із
соціального страхування підприємства з питань надання матеріального
забезпечення та соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.
Правильне застосування комісією норм соціального страхування забезпечує
реалізацію прав застрахованих осіб на матеріальне забезпечення. З-поміж прав
комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, визначених у
пункті 2.1 Положення, слід виділити право за потреби звертатися до робочих
органів відділень Фонду щодо перевірки обґрунтованості видачі та продовження
листків непрацездатності застрахованим особам, їх заповнення, а також право
перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем.
Використання такого права не зайве, оскільки в подальшому дасть змогу уникнути
фінансових і штрафних санкцій з боку Фонду при проведенні перевірки цільового
використання своїх коштів.
Активну участь у перевірках, яку здійснюють працівники Фонду, мають брати
члени комісії із соціального страхування підприємства, яка безпосередньо на
підприємстві є органом, що розпоряджається використанням коштів Фонду та
забезпечує контроль за їх цільовим використанням.
Документи,
необхідні для призначення матеріального забезпечення за страхуванням
Статтею 30 Закону № 1105 визначено, що матеріальне забезпечення та
соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту),
цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом,
призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою
дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі
тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на
умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та
за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та
пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно
із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення
допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і
печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.
Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу
діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка
непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає.
До відома. Інструкція про порядок:
- видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян,
затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.01 № 455, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 04.12.01 за № 1005/6196;
- заповнення листка непрацездатності, затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду
соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 № 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17
листопада 2004 року за № 1456/10055 (надалі
– Інструкція про порядок заповнення листка
непрацездатності).
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100
відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в
абзаці шостому частини першої статті 24 Закону № 1105, додають копії
відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Допомога на поховання:
- застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка
здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної
реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної
чи міської (крім міст обласного значення) ради;
- члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на
підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського
стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного
значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена
сім’ї на утриманні застрахованої особи.
Строки
розгляду документів
Відповідно до статті 32 документи для призначення допомоги по тимчасовій
непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів
з дня їх надходження.
Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах
виплачується:
- застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору
(контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня
призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
- добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на
умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу
діяльність, - протягом десяти днів після призначення допомоги.
Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем
звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання
страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до Закону № 1105.
Не одержане:
- у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення
виплачується членам сім’ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям;
- застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за
минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.
Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає
матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з
дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Надміру виплачені суми матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку
з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої
особи або членів її сім’ї стягуються з них у судовому порядку.
Звертаємо увагу. Матеріальне забезпечення, передбачене Законом № 1105, виплачується у разі,
якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних
місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення
відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або
члена сім’ї, який перебував на її утриманні.
Підстави
для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності
Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, встановлено статтею 20 Закону № 1105, а саме:
а) допомога:
- по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
- по вагітності та пологах;
- на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які
померли від нещасного випадку на виробництві);
б) оплата лікування в
реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених
захворювань і травм.
Відповідно до статті 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при
вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від
роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної
експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або
травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння
або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження
заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з
навчанням.
Звертаємо увагу. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин
відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше
п’яти днів після винесення відповідного рішення (абзац другий частини першої
статті 32 Закону № 1105).
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій
непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не
з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому
числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну
комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на
строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій
непрацездатності (частина друга статті 23 Закону № 1105).
Отже, на прийняття рішення комісією (уповноваженим) із
соціального страхування щодо відмови
в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі впливає наявність запису в графі "Відмітки
про порушення режиму" лицьового боку листка непрацездатності і дати
початку порушення.
Так, пунктом 3.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності передбачено,
що у графі "Відмітки про порушення режиму:" зазначається дата
порушення хворим призначеного режиму, що
засвідчується підписом лікаря. Види порушень
режиму (наприклад,
несвоєчасна явка на
прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне,
токсичне сп'яніння під час
лікування; вихід на роботу без
дозволу лікаря; самовільне залишення
закладу охорони здоров'я; виїзд на
лікування в іншому
закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка
на МСЕК тощо) вказуються у графі
"Примітка:" з обов'язковим записом у медичній карті
амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Звідси випливає, що наявність такого запису є підставою для застосування
комісією (уповноваженим) права щодо
припинення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (повністю або
частково) з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням комісії
(уповноваженого) із соціального страхування підприємства, якщо застрахована
особа здійснила це порушення без поважних причин.
До відома.
1. Постановами Кабінету Міністрів України затверджено:
- Положення про медико-соціальну експертизу;
- Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності;
б) від 21.11.13 № 917 "Деякі
питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям":
- Положення про лікарсько-консультативну комісію;
- Порядок встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності
дітям.
2. Положення про центральну лікарсько-консультативну комісію Міністерства
охорони здоров’я України, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 25.04.14 № 284, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08
липня 2014 року за № 782/25559.
Читайте:
