Норми цього Порядку визначають організаційні засади проведення Державною
казначейською службою України та її територіальними органами (надалі - орган Казначейства) в межах
своїх повноважень оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи (надалі - головний бухгалтер) своїх
повноважень (надалі - оцінка).
Для організації проведення оцінки кожним органом Казначейства створюється
Комісія з оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх
повноважень (надалі - Комісія), склад
якої затверджується наказом керівника. Очолює Комісію керівник органу
Казначейства або його заступник (пункти 2 і 3 Порядку).
Відповідно до пунктів 14 і 15 Порядку рішення Комісії оформлюється
протоколом, який підписується Головою Комісії та членами Комісії.
У разі коли результат оцінки головного бухгалтера визначено незадовільним,
у протоколі наводяться рекомендації Комісії щодо удосконалення роботи головного
бухгалтера та бухгалтерської служби бюджетної установи, усунення виявлених
недоліків, у тому числі про розгляд питання щодо необхідності підвищення
професійно-кваліфікаційного рівня головного бухгалтера бюджетної установи,
притягнення його до відповідальності та/або відповідності головного бухгалтера
займаній посаді тощо.
Витяг з протоколу разом із супровідним листом надсилається головному
бухгалтеру та керівнику бюджетної установи для прийняття відповідного рішення.
При цьому відповідно до пункту 18 Порядку головний бухгалтер може оскаржити результат оцінки протягом десяти
днів з дня отримання ним та керівником бюджетної установи витягу з
протоколу засідання Комісії.
Для цього головний бухгалтер подає керівнику органу Казначейства за місцем
обслуговування бюджетної установи відповідну заяву, в якій наводяться
обґрунтовані пояснення та додаткові відомості щодо його службової діяльності.
За дорученням керівника органу Казначейства Комісія у присутності головного
бухгалтера протягом двох тижнів з дня отримання органом Казначейства
відповідної заяви проводить повторну оцінку.
Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України поінформовано, якщо відповідно до рішення комісії органу Казначейства
головному бухгалтеру визначено незадовільну оцінку та у протоколі порушено
питання щодо притягнення до відповідальності та/або відповідності головного
бухгалтера займаній посаді, то керівництвом установи може бути прийняте рішення
про притягнення головного бухгалтера до дисциплінарної відповідальності.
Що саме мається
на увазі під розглядом питання щодо притягнення головного бухгалтера до
відповідальності та/або відповідності головного бухгалтера займаній посаді?
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки
один з таких заходів стягнення: догана або звільнення (стаття 147 Кодексу законів про працю України - надалі – КЗпП).
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір,
укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до
закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або
уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках:
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які
перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні
допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці,
якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної
таємниці;
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків,
покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового
розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи
громадського стягнення.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9
"Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про
звільнення відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП суд може
визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить,
що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок
недостатньої кваліфікації або стану здоров’я (стійкого зниження працездатності)
працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов’язків чи
їх виконання протипоказано за станом здоров’я або небезпечне для членів
трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за
його згодою, на іншу роботу.
Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають
оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
Слід наголосити, якщо головбух оскаржує результат проведеної оцінки, то
звільнити його можна лише після повторного оцінювання та повторної
незадовільної оцінки.
Так, якщо головний бухгалтер не згоден із висновком Комісії з оцінки
виконання ним своїх повноважень та оскаржив його, то все потрібно починати
спочатку.
Необхідно проводити повторну оцінку виконання головним бухгалтером своїх
повноважень і якщо знову буде отримано незадовільний результат, то слід повторно
порушувати питання щодо його відповідності займаній посаді. У такому випадку
його можна звільнити на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП.
При цьому слід пам’ятати, що при звільненні працівника (розірвання
трудового договору) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, за
цією підставою (дисциплінарне стягнення), обов’язкове виконання деяких законодавчих
вимог, тобто:
- застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання,
затвердження і призначення на посаду) даного працівника (стаття 1471 КЗпП);
- застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше
одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від
роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у
відпустці. Та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148
КЗпП);
- звільнення проводиться за погодженням із профспілкою (стаття 43 КЗпП);
- виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного
заробітку (стаття 44 КЗпП).
Водночас, відповідно до статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного
стягнення потрібно отримати від працівника письмові пояснення. Разом із цим, слід наголосити, що цією статтею не
передбачено умов, за яких таке письмове пояснення непотрібне.
При обранні виду стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого
проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і
попередню роботу працівника (у деяких випадках можливо обмеження доганою, не
доводячи справу до звільнення працівника).
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється
працівникові під підпис.
Статтею 150 КЗпП визначено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене
працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього
Кодексу).
Щодо звільнення працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП (систематичне невиконання своїх обов’язків), то таке можливо, за умови документальної фіксації (наприклад, висновок Комісії з оцінки виконання головним бухгалтером своїх повноважень, наказ або розпорядження) невиконання або неналежного виконання працівником своїх обов’язків і це мало систематичний характер, тобто до нього протягом року вже застосовувалися дисциплінарні стягнення.
Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України від 02.04.20 № 3512-06/22256-07.
Читайте:
