Так, фізична особа—підприємець
(надалі – ФОП) як роботодавець вправі
встановлювати випробувальний строк для найманих працівників.
Відповідно до частини першої статті 26 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Відповідно до частини першої статті 26 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Тому не важливо, хто є
роботодавцем – фізична особа-підприємець чи юридична особа, адже загальні
правила однакові для всіх.
Варто відзначити, що
встановлення випробування під час прийняття на роботу це право, а не обов'язок
роботодавця. Він має встановлюватися лише за взаємною згодою обох сторін:
роботодавця та найманого працівника.
Однак частиною третьою
статті 26 КЗпП встановлено певну категорію осіб, для яких випробування під час
прийняття на роботу не встановлюється.
Форма трудового договору
між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджено
наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745.
Читайте:
Наказ (розпорядження)
про прийняття на роботу може бути оформлено ФОП одним зі способів:
- за типовою формою №
П-1;
- на спеціальному бланку
(так званому бланку наказів).
Типова форма N П-1
"Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу" затверджено наказом
Державного комітету статистики України від 05.12.08 № 489 "Про
затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці
".
При цьому, якщо сторони
домовилися про випробувальний строк, про це обов'язково має бути зазначено однією
з умов трудового договору та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу працівника.
Постановою Кабінету
Міністрів України від 17.06.15 № 413 "Про порядок повідомлення Державній
податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на
роботу" встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу
подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним
органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної
податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком
до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких
способів:
- засобами електронного
зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних
осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та
електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях
разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях,
якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Відповідно до статті 27
КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено
законодавством України, не може перевищувати трьох місяців.
Строк випробування при
прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
До строку випробування
не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від
причини.
Коли строк випробування
закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що
витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається
лише на загальних підставах.
У разі встановлення ФОП невідповідності
працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він
має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово
попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав
може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових
спорів у питаннях звільнення (стаття 28 КЗпП).
Читайте:
Водночас, ФОП необхідно пам’ятати наступне.
Відповідно до частини
другої статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний
подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у
випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту
(спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Забороняється укладення
трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована
робота протипоказана за станом здоров'я (частина п'ята статті 24 КЗпП).
Частиною першою статті
169 КЗпП встановлено, що фізична особа-підприємець, яка використовує найману
працю, за рахунок власних коштів, організувати проведення попереднього (при
прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи
небезпечними умовами праці, а також щорічного
обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Процедура організації та
проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників визначена
Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня
2007 року за N 846/14113 (надалі –
Порядок).
Цей Порядок розроблено відповідно
до статті 17 Закону України від 14.10.92 № 2694 "Про охорону праці".
Обов'язковий
попередній медичний огляд проводиться
під час прийняття на роботу з метою:
- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних
об'єктивних показників здоров'я
та можливості виконання без погіршення стану
здоров'я професійних обов'язків
в умовах дії конкретних
шкідливих та небезпечних
факторів виробничого середовища
і трудового процесу;
- виявлення професійних захворювань
(отруєнь), що виникли раніше при
роботі на попередніх
виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних
захворювань (отруєнь) (пункт 1.4 цього Порядку).
З наведеного випливає,
що у випадках, строго визначених нормативно-правовими актами з питань праці,
при прийнятті на роботу працівника роботодавець
може порушувати питання щодо надання довідки про його стан здоров’я.
Водночас, роботодавець зобов’язаний, зокрема, виконати норми законодавства щодо
попереднього медичного огляду.
Читайте: